На третю суботу квітня припадає День довкілля. Це день екологічних акцій, присвячений озелененню, впорядкуванню територій, прибиранню сміття та підвищенню екологічної свідомості задля збереження природи.
У сучасних реаліях ні про яке озеленення Києва мови не йде. Нині, екоактивісти борються за останні «зелені» території міста.
Місто, яке задихається від бетону, сьогодні втрачає свої останні зелені зони. Протасів Яр, Голосіївський парк, Китаїв – ці місця можуть зникнути не через війну, а через закон. І поки одні висаджують дерева до Дня довкілля, інші – готують ґрунт для нових забудов.
У березні 2025 року Верховна Рада України проголосувала за Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», так званий «закон Ігоря Мазепи».
У статті 388 цього Закону йдеться про те, що: «держава, територіальна громада... також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо: 1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно... 2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна... минуло більше десяти років. Тобто, завдяки закону Ігоря Мазепи в Україні запрацювала схема: вкрав, «заліг» на 10 років, привласнив собі територію по закону.
Скажімо, умовна жінка надерибанила собі трошки лісу і якусь архітектурну пам'ятку за три копійки. Найняла адвокатів і сидить чекає. Прокуратура, через певний час, дізналася про це і подала в суд, аби повернути державне майно, при цьому поклавши на депозит суду ринкову вартість майна. У разі програшу – аферистка отримує ці кошти. Тобто, постраждала (держава) платить, аби їй повернули вкрадену річ. Геніально. Якщо ж прокуратура затягнула цей процес на 10 років, то майно залишається у власності жінки.
Протасів Яр став першою зеленою зоною, яка постраждала від закону Мазепи. Після набуття чинності закону Господарський суд Києва відмовився відкривати провадження щодо Протасового Яру, бо з бюджету столиці не надійшли гроші на депозит суду. У березні 2026 року суд частково скасував рішення Київради про створення заказника Протасів Яр. Це рішення знімає охоронний статус з 16 гектарів зеленої зони. Тепер фактично 80% заказника імені Романа Ратушного під загрозою забудови. Величезна природна зона, один із останніх схилів із дикою рослинністю та лісом у центрі міста зникне.
Екоактивісти та дирекція Національного природного парку «Голосіївський» намагаються розширити його межі. Вони закликають створити навколо парку охоронні зони, щоб захистити від забудови Урочища «Китаїв», «Теремки», а також території довкола Голосіївської вежі. «Голосіївський» єдиний національний парк у межах великого міста в Україні, площею в 11 гектарів. Флора і фауна лісу унікальна: багато видів занесені до Червоної книги України.
Окремо про Голосіївську вежу. Забудовник отримав ордер на вирубування зелених насаджень на ділянці з вежею, де ростуть столітні дуби.
Урочище «Китаїв» є пам’яткою національного значення. Тут виявили залишки фортифікаційних споруд, трипільську кераміку, житла часів Русі України з глиняними печами тощо. Україна єдина європейська столиця, яка зберегла у своїх межах комплекс археологічної культурної спадщини древнього міста. У Європі на схожих об'єктах створюють музеї просто неба, а в нас планують забудови.
Окрім Протасового Яру та парку «Голосіївського», в Києві від незаконних забудов постраждало ще кілька ділянок. Екопарк «Осокорки» ‒ величезна зелена зона, яка відіграє важливі рекреаційну, оздоровчу, екологічну та оборонну функції в житті міста може зникнути. У квітні 2025 року Волинський окружний адміністративний суд скасував дозвіл на будівництво ЖК, який, уже стояв. Фактично, об'єкт набув статусу незаконної забудови. Попри це, будівництво триває.
Всіма забутий (через «вирішену проблему») Літературний сквер опинився віднедавна також у пастці. Мер Києва Віталій Кличко офіційно підтримав петицію «Захистити Літературний сквер від забудови чи спроб будь-яким чином включити частину скверу в будівельний простір». Проте, жодні дії вчинені не були, а на початку 2026 маніпулятивними діями сквер, все ж таки, намагаються здати в оренду. Допоки не надано охоронного статусу, не визначено історичних меж, Літературний сквер під загрозою забудови. Під ризиком бути зданим в оренду опинилося місце зі столітньою історією, де на початку минулого століття збиралися українські письменники: Остап Вишня, Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра тощо. Це зелений куточок, який входить до зон охоронного ландшафту. На прикладі Літературного скверу, можна зрозуміти, що навіть «досягнувши» мети, може з'явитися нова проблема.
Окрім Києва, також під загрозою забудови опинилися такі зелені зони: Свидовець в Карпатах, який намагається забудувати Коломойський, «Кампа» у Бучі, Біличанський ліс (який повернули Києву), Ліс біля Основ’янського озера у Харкові, який люди під обстрілами захищають до останнього, Чернечий ліс на Київщині, який ще має час на те, щоб вибороти свої землі.
Дерибанники часів Януковича тепер «чисті». Плюси в законі Мазепи полягають у тому, що закон забезпечує стабільність права власності та захищає людей, які придбали землю, не знаючи про незаконність її попереднього відчуження. Але, великий його «промах» ‒ може призвести до узаконення схем із незаконної приватизації цінних природних територій (лісів, водойм) та створює фінансовий тягар на бюджет через компенсації. Країна, що воює, нині має шукати кошти на те, щоб викупити свої землі у незаконних привласників.
Тим часом екологи продовжують наголошувати на важливості збереженні зелених зон. Законодавчим актом Європейського Союзу прийнято, що до 2030 року заплановано створити розгалужену мережу природоохоронних територій, що охоплює не менше 30% території ЄС (суша та море), а до 2050 року повинні бути відновленими всі знищені природні території.
Україна має досягти 30% заповідних територій. Без Протасового Яру, парку «Голосіївський», Урочищ «Китаїв» та «Теремки», екопарк «Осокорки» цього не досягти.
