Мені до вподоби ідея радикальної прийнятності. Я приймаю усе суще без спроби підпорядковати його якомусь вищому порядку і гармонії. Вважаю що у цьому є сила — визнавати, що речі існують і мають значення просто через факт свого існування без потреби шукати для них виправдання або мету.
Не завжди потрібно шукати відповіді чи сенси — іноді просто споглядання й прийняття є найбільш природним шляхом.
Тож пошук істини для мене є чимось екзистенційним. Кожна річ/подія у світі є безглуздою, якщо не надавати їй суб'єктивного значення. Тож варто творити сенс у світі, в якому сенсу як такого немає.
