Зараз такий час — багато людей звертають увагу на своє психічне здоров'я і задаються питанням як не дати своєму даху з'їхати.
Панічні атаки в умовах війни, постійної загрози для життя і здоров'я і неможливості щось впевнено планувати стають одним з найпоширеніших симптомів. Серцебиття, невимовний жах, короткочасна втрата здатності концентруватися і якось цілеспрямовано діяти, відчуття сильної загрози і безсилля перед нею, все це тепер знайоме більшості українців.
В інтернеті вже викладено купу рекомендацій про те, як поратися із панічними атаками. Найпоширеніша, як я бачу, це знайти 5 речей, які можна побачити, 4 доторкнутися, 3 почути, 2 відчути запах, 1 відчути на смак. Є також варіанти — порахувати навколо предмети певного кольору, зробити дихальні вправи, тощо.
Усі ці поради, в принципі, дуже дієві, їх охоче дають фахові психологи та психологічні служби, навіть агенції ООН діляться такими рекомендаціями на своїх сторінках у соцмережах.
Але психіатри та психотерапевти із клінічною спеціалізацію (їх у мережі набагато менше) кажуть що такі рекомендації є небезпечними. Чому? Бо вони створюють певний рефлекс, пов'язуючи ваші вправи для подолання панічної атаки із виникненням та зникненням симптомів панічної атаки. Тобто такі дії можуть привести до того, що панічні атаки стануть регулярними, а ваша практика боротьби із ними лише стимулюватиме повторення паніки задля подальшого відчуття полегшення.
А що робити?
Спеціалісти кажуть, що якщо це у вас вперше, то нічого. Просто перечекати, поки мине і пам'ятати, що паніка неодмінно мине сама.
То що ж робити — чекати, чи діяти?
Свої думки стосовно цього питання викладу у наступному пості.
