БРІКС, що починалася як неформальне об'єднання лише чотирьох країн, тепер налічує дев'ять держав і готується до подальшого розширення. Неформальній коаліції потрібно досягти консенсусу щодо цілей об'єднання та способів їх досягнення.
Економіст Goldman Sachs Джим О'Ніл навіть не міг уявити, що його абревіатура БРІК (Бразилія, Росія, Індія та Китай), запропонована в статті ще в листопаді 2001 року "Building Better Global Economic BRICs", надихне ці чотири країни на створення організації з такою ж назвою.
Неформально розмова про об'єднання почалася на Генеральній Асамблеї ООН у 2006 році, а перший саміт відбувся в 2009 році.
У 2011 році до коаліції приєдналася Південноафриканська Республіка, і назва змінилася на БРІКС. Цього року до неї приєдналися ще п’ять країн — Єгипет, Ефіопія, Іран та Об'єднані Арабські Емірати.
Подальше збільшення кількості членів групи обговорюватиметься на XVI саміті БРІКС у Казані, Росія, який відбудеться 22–24 жовтня. Ніхто не знає, яким буде результат, але є шість запитань, які варто поставити.
Перший. Співпраця між членами коаліції забезпечується трьома сферами: безпекою, політикою, економікою та суспільним взаємодією. Вже зараз виникають помітні суперечності між старими членами БРІКС, але чи зможе коаліція прогресувати в цих сферах з збільшеною кількістю членів?
Що стосується політичної співпраці, нічого простішого, ніж опублікувати спільну заяву на саміті, формально фіксуючи позиції по глобальним питанням. У суспільній сфері країни коаліції можуть легко організувати спортивний захід чи знайти співавторів для фільму.
Але в економіці слів недостатньо, і разом щось зробити непросто. За винятком Нового банку розвитку, у БРІКС немає жодних формальних досягнень у економічній співпраці. Справедливо говорити, що коаліція — це лише зустрічі та розмови, без дій.
Нереально створити зону вільної торгівлі для БРІКС через різні перешкоди. У деяких членів коаліції, наприклад, в Індії, немає політичної волі чи економічної потреби для цього. Бразилія, яка входить до МЕРКОСУР, також має проводити загальну торгову політику. Ці приклади свідчать про схожі труднощі в кожного з членів.
Загалом, в економічному плані БРІКС ризикує стати еквівалентом "Сімки" у світі, що розвивається.
Другий. Чи можна інституціалізувати БРІКС? На відміну від форуму Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) чи Шанхайської організації співпраці, у БРІКС немає постійного секретаріату. Коли член бере на себе ротаційне головування в групі, він несе відповідальність за все — від проведення саміту до складання календаря заходів. Але голова БРІКС не має жодних повноважень чи відповідальності за виконання рішень самітів.
Звичайно, постійний секретаріат створює неповоротливу бюрократію, знижує гнучкість і призводить до неефективності. Але організація документообігу та контролю за виконанням рішень — це професійна обов'язок секретаріату, таку роботу можна налагодити. Розширення групи без інституціоналізації позбавляє коаліцію сенсу.
Третій. Чи зможе БРІКС досягти однієї з формально поставлених цілей — дедоларизації? Негативний вплив долара на світову економіку всім відомий. Останніми роками долар дедалі більше перетворюється на зброю. БРІКС та багато інших країн прагнуть дедоларизації, але бажання та реалізація — це різні речі.
Китай досяг значного прогресу в інтернаціоналізації юаня, але рано говорити, що це означає дедоларизацію. Розмови про окрему валюту БРІКС — наївні, але ідея платіжної системи коаліції, заснованої на валютах країн-членів, виглядає цілком реальною.
Але для створення такої системи країнам БРІКС потрібні, по-перше, політична рішучість, якої поки що не видно, і, по-друге, інституціоналізація, про яку ми вже говорили.
Четвертий. Чи здатна БРІКС зосередитися на списку реальних цілей? Досі з довгих спільних декларацій за підсумками самітів стає зрозуміло, що БРІКС хоче зробити все одразу: від встановлення нового світового порядку до вирішення глобальних економічних проблем, від стримування змін клімату до боротьби з тероризмом.
Зрозуміло, що БРІКС не здатна виконати всі ці декларації. Ще гірше, подібні надмірні амбіції — контрпродуктивні. БРІКС повинна ставити реалістичні завдання, обрати кілька важливих із них, відповідних інтересам країн-членів, і вирішувати їх. Сьогодні та в найближчому майбутньому БРІКС може заслужити авторитет у світі як організація, а не як набір впливових країн, якщо зможе внести свій вклад у справу забезпечення миру та сприяти більш справедливому управлінню світовою торгівлею та фінансами.
П’ятий. Чи готова БРІКС виступати з єдиних позицій? Навіть у попередньому, більш вузькому складі, реальне співробітництво БРІКС стримувалося нездатністю учасників домовитися з важливих питань. Тепер, коли учасників стало майже вдвічі більше, досягти консенсусу буде набагато важче. Коаліції терміново необхідні додаткові механізми діалогу та консультацій.
Знову поглянемо на Індію, і побачимо, що їй комфортно сидіти на двох стільцях. Вона входить до БРІКС і одночасно до Quad — Чотиристороннього діалогу з безпеки, куди також входять Японія, Австралія та США. Ця організація створена для протистояння зростаючому впливу Китаю в Азії. До співпраці з Quad запрошена і Бразилія, а також В'єтнам, який "присматрюється" до БРІКС.
Шостий. Наскільки ефективна наукова співпраця країн БРІКС? Академічні успіхи надзвичайно важливі для БРІКС, оскільки лідерам групи потрібні проривні, але здійсненні ідеї.
Олівер Штюнкель, політичний аналітик з Сан-Паулу, експерт з БРІКС, говорив: "Жодна велика ідея не з'явилася з численних академічних форумів БРІКС". Можливо, це занадто песимістичний погляд на співпрацю науковців БРІКС, але важливо, щоб вона була більш інноваційною і креативною, адже поки що цього не видно. Саме на науковців покладається завдання пропонувати хороші ідеї щодо сфер плідного співробітництва країн БРІКС — ідеї, які використовували б переваги країн-членів для спільного процвітання.
