Перша збірка драблів. Знайомство з Коулет

Коулет, 15 років
Сільвестер, 15 років
Кенді, 15 років

 Від лиця Сільвестера буде вестися ця розповідь. Сільвестер — хлопець спокійний, тихий, замкнений у собі, носить темний одяг, навчається у восьмому класі. Він не так давно змінив школу. Тільки освоївся. Йому було спочатку некомфортно тут: нові люди, нові вчителі, нові знайомства... все нове. Але хоча б нема строгих вчителів, які багато вимагають, нема дурних одноклассників, які заважають навчатися... Нема того, що не влаштовувало як Сільвестера, так і його мати.

...
     Сільвестер стояв у коридорі, втикав у телефон, і раптом до нього вирішила звернутися однокласниця — висока така, з пофарбованим у фіолетові й блакитні відтінки волоссям. Він аж напрягся, коли вона стала біля нього.
— А ти...? Як тебе.. Ти Сільвестер, так? — Каже вона.
— Так, — не подаючи виду, що нервує, відповів він, — а що?
— Ім'я незвичайне. І завжди ти один?
— Ну, так.
— Я теж. Може будем ближче знайомі?
— А чому б ні..
— Мене Коулет звати, якщо раптом забув, — вона протягнула руку. Сільвестер потиснув і швиденько прибрав руку. — Чого в цю школу перевівся?
— Ну.. я з власного бажання.
— Яясно. Якого, якщо не секрет?
— Ну.. з 8 класу все різко помінялося, саме вчителі. І вони не дуже...
— І шо, краще тут, у нас?
— Так.
— А до того вчився у якій школі?
— №12...
— А, знаю її. І шо, строгі там вчителя?
— Деякі. І вимогливі.. для мене з цим трохи важко було.
— Терпіть вимогливих не можу. Особливо тих що вважають що їх предмет у всьому №1.
— Так, і таких знаю..
— Ще й ЗНО лякають.
— Так..! Типу.. "ти н-нездара, якщо не здаш це ЗНО".. — Було трохи помітно, що Сільвестера це пригнічувало.
— От подібне від нашої англічанки напевно що будеш чуть. Та ви що, не дай Боже не знати як... — Коулет зітхнула, — ...знайти власні значення та відповідні власні вектори для квадратної матриці. Як я це запам'ятала..? Коротше отак, бомжами будем, якщо на 200 балів не будем все знати! — З сарказмом говорила вона.
— Ну, комусь математика може знадобитися, але..
— Але не всім то дано. І не всім потрібно. І нащо вона обов'язковий предмет? Що мене найбільше турбує, так це те що нас залякувати починають ще задоовго до випуску, що блять як не здаш ЗНО — так все, станеш ніким.
— Так..! Мені кажуть...
— Та знаєш, як не здаш достатньо добре — так і буде. Це життя твоє кардинально не змінить.
— Напевно то так..! Але.. чому ВСІ про це кажуть, що це важливо, наче хочуть щоб ми вчилися у стражданні...
— Типу щоб мотивувати готуватися. Але це хуйова мотивація..
— Хех....
— Я взагалі тільки роблю вигляд, що стараюсь. А так взагалі... да пофіг те навчання. Ненавиджу, коли змушують.
— Розумію..
— Вдома не контролюють. Тому багато лайно-дз просто ігнорую, навіть сьогодні. А ти? Читав параграф?
— Та, ем.. так.
— Яясно. Цей во, дзвінок скоро, по ідеї... Ладно, я пішла.

...
  Відношення Сільвестера до Кенді по початку...
    "Бляя, що.. Боже, вона слухає ці дурні пісні в тіктоках, я зараз помру. Я б ліпше крізь землю провалився, аби не чути той крінж... А вона ще й підсіла сюди, поруч.." "Боже мій, зніми вже свої "рожеві окуляри". Ти ти все бачиш... миленьким, Боже, рожевеньким..."

— Гей, — раптово звернувся Едуард до нього і торкнувся його волосся, — А ти... Волосся фарбуєш чи це натуральний колір?
— Що ти... Ну, натуральний..
— Бліна, хочу теж такий.
— Я б з тобою помінявся. Пф..
— Хочеш блонд? Та тобі личить малиновий.
— Ні.. — "Іди до дідька...", — думав хлоп. "На мене через тебе може теж косо дивляться.."
— Ну... Ок.
"Взагалі з ним справу мати боюся", — подумав Сільв, він стиснув губи, та ринувся до виходу з класу.
— Що як? — Підійшла в коридорі його нова подруга — Коулет. — Я от знаєш що думаю? Начхати і на уроки, і на все... Прогуляємо літературу?
— Та ні, ну ти що..
— А хотілося... Я б так і зробила. Але ж можуть і здати. Та ні, точно здадуть.
— Мгм..
— Залишаємося.
...
— Чуєш, — звернулась до Сільвестера у своїй манері Коулет, — звідки такий синець на руці?
— А? Та.. а що?
— Да нічого. Що ти, постояти за себе не можеш?
— А ти з чого взяла?
— Та, бачила, як цей Шейд (ім'я хлопця з "Г" класу) тобі: "ну що, дурень?", а ти мовчки повз нього пройшов.
— Та а що йому казати. Ігнорую. Хай лісом іде.
— Ну то так і треба було сказати!
— А далі? Не хочу нариватися. Та й не знаю що то далі буде.
— Та що ти, дав би пізди раз і більше б не чіплялись!
— В тому то й справа, що ні. Да і повір. Пізди у відповідь не давав, але уже якось не промовчав. Так з тих пір боюся клейма "грубло". Мене ітак.. вважають дивним. Мені ще цього не...
— З клеймом розумію. Через таких мудаків як той Шейд... — Вона стиснула кулак. — ...Теж клеймо, ага. Да похєр. Я отчасті й була такою як мене вважали.
— ..Якою?
— Там довго розповідати. Пішли на вулицю?
— Ок...
— ...Ну коротше. Просто справедливості добитися хотіла. З одними дебілами постійно сперечалася. Вони мене спровокували, і я ледь їх не відпизлила. Так вони пожалілися директору і хоба — вся школа про це знає. Тільки от ніхто не знає... Що вони були самі не святі. Буллили молодших. За це і ледь не відпиздила...
— ..Ніхріна собі.
— Та й таке.. доказів у мене звісно не було.
— Було б добре зібрати.
— Та, уже все.
— Що?
— Я більше цих телепнів у школі не бачила.
— Ясно.
Вийшли на вулицю.
— Палиш?
— Ні...
— А спробувати хочеш?
— Прям тут..?
— Ага. Давай, швидше думай.
— ...Давай.
— Тримай. Це фільтр, цією стороною... Ага, так. — Вона підпалила цигарку йому. Він майже відразу від першої затяжки закашлявся.
— Бля, що, реально не палив ніколи?
— Кха... ні.
— У нашому віці уже всі починають.
.*АВТОРКА ЗАСУДЖУЄ*.
— Ага... Кх!
— Ти багато не вдихай. Буквально отак, — вона тримала цигарку двома пальцями, затягнула дим і видихнула. Він робив так само.
— Ну й як?
— Та.. н-нормально.
— Я у баті цигарки свиснула. Надіюсь не помітив. Він сам уже не пам'ятає скільки скурив.
...

— Е, чуєш, Сільвестер? — Ноунейм вимовив його ім'я так, що відразу відчувалася вся його неповага до хлопця. Сільвестер відчував тільки пригнічення, так ще й сором за своє ім'я.
— Чого? — Тільки це вимовив він.
— А ти мені тут не чого'кай, ти...
— Майку, згинь, — з'явилась та грубо звернулась до того ноунейма Коулет. Сільвестер глянув на неї.
— А то шо?
— Згинь кажу.
— Сільвестере, шо з лицем?
— .."Що з лицем" хочеться спитати у тебе, — зберігаючи зовнішній спокій, підмітив Сільв. Хоча сам він нервував уже, і не розумів нащо взагалі це каже.
— Не поняв.
— А хочеш понять? Дзеркало подарую. Підзуй від нас, — продовжувала бикувати дівчина.
— Ой, та ну, шо ти знайшла у цьому лохі?
— Тобі яке діло? До речі. Забув про Макса? Все ще можу розказати декому яка він твар.
...
— Хах.. все, не парся.
— Що з Максом було?
— Та там.. довго сперечалися і обісрався по ітогу. Я просто шантаж почала... Він зраджував одній дурі з якоюсь дурою. Отак.
— Ясно..
— А у тебе не було стосунків?
— Н-ні.
— Просто так питаю. Та у мене теж. Ні друзів нормальних, ні стосунків. Два ізгоя. Лол.
— Ага.. — Зітхнув він, — ага....
...

— Почапали сухариків похаваєм, — запропонувала Коулет.
— Ем.. вибач, грошей з собою не дали.
— Тоді я пригощаю.
— Дякую.
— Пішли, по дорозі розкажу дещо. Коротше Кейта пам'ятаєш?
— Так.
— Він школу щось закинув взагалі. Щось не видно його.
Вони довго говорили... Як справжні друзяки.
...
Коулет щось розійшлася. Коротко про принципи Коулет:
— Кажуть ти не маєш права висловитися, затикають всім рота, а я БУДУ висловлюватися. Мене не їбе що скажуть. Я зроблю ВСЕ, щоб їх правилам наперекір! І нехай думають що схочуть. І ТИ, чуєш, роби те що заманеться ТОБІ, буде краще по життю.
...

— ...І вона тоді на весь коридор як заоре: "да у тебе секс лише з моїм мозком!", — розповідала Коулет Сільвестеру якийсь випадок.
— Ага. — Не думаючи сказав Сільв, роблячи вигляд, що типу уважно слухає. А сам думав про своє. Хоча зазвичай дійсно уважно слухає.
— Потім думаю: "та по-моєму, все ж ітак вона його кине", хоча мені до них особо то й діла нема, просто нудно було.
— А..
— Та то я так... Розповідати нема чого, то і таке згадала.. А, до речі, вони таки зійшлися знов.
...

— А чо ти спокійний такий?! Нас точно будуть питати на уроці, а я он скільки пропустила тієї мудло... Мудлотрахомозгії.
— Ну, все можна наздогнати..
— За па...?!
— Відповідати буде Сільвестер, — сказав вчитель.
— Пиздець, — прошепотіла даже тихо Коулет.
Та для нього це було не так страшно. Він готовий був відповідати. І зміг. Запинався, не на найвищий бал, та зміг.
— ...І.. таким чином це стає з...
— Достатньо. А непогано. Виправив двійку! Так тримати.
— Дякую.
— Наступною буде... Коулет, давай-но. Ти теж, мабуть, нас приємно здивуєш.
— Дідько... Поможи, — попросила вона сусіда по парті.
— Чим я поможу?..
— Підручник...!
— Ми слухаємо, Коулет.
— Ну... Загалом....
— Сільвестере, закрий підручник, — зробили йому зауваження.
Він послухав і так і зробив.
— ...Цю теорію вигадав відомий хх... Хімік, наче... як його... Андерсон..? Ну, він проводив якийсь там експеримент.. досліджував шось...
— Скажи чесно, ти готувалася?
— Ні.
— Дуже погано. У тебе лише одні пропуски. Як виправляти будемо?
....
    Сільвестер сидів один після того як Коулет знову кинула школу, хоча без неї було нудніше. Він думав, чому вона одиначка? І чому її інші наче недолблюють? Потім замислився щодо себе, а що думають про нього?.. Може називають дедінсайдом? Це було пов'язані з зовнішностю: невеличкими синякями під очима, одягом, бо сорочка і штани часто чорні, і взагалі чорні більшість луків, вплоть до шкарпеток; серйозний або іноді втомлений вираз обличчя, невеселий, іноді груба інтонація... що ж про нього думають? Оскільки він не розкривав справжньої особистості, і дійсно ніхто не знав який він. Та він, хоч і не бажав нікому поганого, і не спеціально здавався з виду не таким як є, вважав себе ізгоєм. Якимось не таким.. і дивним. То й не спілкувався ні з ким. І так цей круговорот думок не втихав, допоки не продзвенів дзвінок.

Кінець першої збірки.
Дякую за прочитання!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
|І Лі! І|
|І Лі! І|@JustLee

Жанри: флафф, романтика, любов

192Прочитань
1Автори
2Читачі
На Друкарні з 20 січня

Більше від автора

  • Той, ким я є

    Історія розповідає про хлопця на ім'я Юрій, йому 16. Він починає замислюватися ким він себе відчуває: наче й не хлопцем, але й не дівчиною... Мати одного разу помічає його пригнічений настрій і записує його до психолога...

    Теми цього довгочиту:

    Лґбт
  • Глави 1: Одного разу в бібліотеці і 2: Втома і допомога

    В університетській бібліотеці працював Арсен Верес — брюнет з фіолетовими очима. Бібліотека для нього була не просто місцем роботи, але і затишним притулком, де було комфортно, як удома...

    Теми цього довгочиту:

    Романтика
  • Коулет Джексон

    Коулет має власний світогляд: найголовніше — самовираження і завжди чимось виділятися серед натовпу. Вона уперта, трохи зухвала, любить суперечити...

    Теми цього довгочиту:

    Ос

Вам також сподобається

  • Створення атмосфери. Виразні персонажі

    Продовжуємо говорити про атмосферу та способи зробити ваші описи більш цікавими читачу. Сьогодні поговоримо про те, як за допомогою описів підкреслити особливості та характери персонажів.

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво
  • Сходження Білого Лицаря. I Там, де повинна була закінчитись історія Джерома

    Фанфік присвячений серіалу Готем, події якого розгортаються у часи, коли Брюс Вейн тільки-тільки втратив батьків в результаті збройного нападу злочинця у темному провулку.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Фанфік
  • Метаморфози Тріс Мерігольд

    Мене дуже дратує популярність Тріс Мерігольд. Проте я чудово розумію, звідки вона взялась, і що саме зробили CD Project Red для того, щоб героїню третього плану зробити "канонічним вибором" для протагоніста ігрової серії. І в цьому лонгріді я розбираю головні її метаморфози.

    Теми цього довгочиту:

    Ігри

Коментарі (2)

це фанфік на якийсь існуючий твір?

Вам також сподобається

  • Створення атмосфери. Виразні персонажі

    Продовжуємо говорити про атмосферу та способи зробити ваші описи більш цікавими читачу. Сьогодні поговоримо про те, як за допомогою описів підкреслити особливості та характери персонажів.

    Теми цього довгочиту:

    Письменництво
  • Сходження Білого Лицаря. I Там, де повинна була закінчитись історія Джерома

    Фанфік присвячений серіалу Готем, події якого розгортаються у часи, коли Брюс Вейн тільки-тільки втратив батьків в результаті збройного нападу злочинця у темному провулку.

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Фанфік
  • Метаморфози Тріс Мерігольд

    Мене дуже дратує популярність Тріс Мерігольд. Проте я чудово розумію, звідки вона взялась, і що саме зробили CD Project Red для того, щоб героїню третього плану зробити "канонічним вибором" для протагоніста ігрової серії. І в цьому лонгріді я розбираю головні її метаморфози.

    Теми цього довгочиту:

    Ігри