Зі щитом або на щиті!
Вступ
10-та окрема гірсько-штурмова бригада "Едельвейс" є одним з найвідоміших та найпотужніших військових підрозділів в Україні. Це елітний загін Збройних Сил України, що спеціалізується на бойовій підготовці в умовах високогір'я та виконанні складних завдань на скелястих та гірських масивах. З моменту свого створення бригада брала участь у багатьох військових операціях, зокрема у захисті України від російської агресії на сході країни.
У цьому довгочіті ми розглянемо історію створення 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс", особливості її бойової підготовки та бойового застосування, а також звернемо увагу на подвиги та досягнення воїнів цієї бригади у захисті нашої країни.
Історія
Формування
10-й окремий гірсько-піхотний полк був сформований 1 вересня 2015 року в Білій Церкві відповідно до директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 30 липня того ж року. Початково полк складався з 1357 військовослужбовців та був дислокований в військовому містечку № 3 в Чернівцях, а його першим командиром став підполковник Василь Зубанич, який раніше керував 15-м гірсько-піхотним батальйоном. Формувачем полку була 55-та окрема бригада зв'язку з міста Рівне. Однак, вже 2 вересня 2015 року, полк було передислоковано в місто Коломия на фонд військового містечка № 1. У результаті рішення Міністра оборони України та Начальника Генерального штабу ЗСУ, 1 жовтня 2015 року, 10-й гірсько-піхотний полк було переформовано в 10-ту окрему гірсько-штурмову бригаду з підпорядкуванням ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.
Протягом періоду з 25 січня по 25 травня 2016 року бригада проходила етапи злагодження на чотирьох полігонах: 239 загальновійськовому полігоні с. Черкаське, 233 загальновійськовому полігоні с. Нова Любомирка, 235 загальновійськовому полігоні "Широкий лан" та загальновійськовому полігоні "Олешківські піски". У січні 2016 року бригада отримала підрозділ 8 окремий гірсько-штурмовий батальйон, який був сформований з 8-го мотопіхотного батальйону. 31 березня 2016 року до складу 10 ОГШБр приєдналися 46-й окремий штурмовий батальйон "Донбас" та 24-й окремий штурмовий батальйон "Айдар", але вже 22 листопада ці батальйони були передані в підпорядкування ОК "Схід". 5 та 11 грудня 2016 року в смт. Делятин були сформовані два нових підрозділи - 108-й та 109-й окремі гірсько-штурмові батальйони, які також увійшли до складу бригади.
Бойовий шлях(до 2022 року)
Від 28 травня 2016 року по жовтень 2016 року бригада виконувала бойові завдання поблизу населених пунктів: Мар'їнка — Красногорівка — Тарамчук — Степне — Солодке (Донецька обл.), Попасна — Золоте — Гірське, Новотошківське — Кримське — Трьохізбенка (Луганська обл.). Під час цієї ротації, бригада втратила 22 людини загиблими.
З 1 березня 2017 р. по 11 квітня 2017 р. зведена посилена рота від 108-го та 109-го батальйонів в підпорядкуванні командира 72 окремої механізованої бригади виконувала бойові завдання в районі промислової зони міста Авдіївка (Донецька обл.)
З 29 травня 2017 року по 21 липня 2017 р. 8 окремий гірсько-штурмовий батальйон в підпорядкуванні 24 окремої механізованої бригади утримував лінію зіткнення в районі міста Попасна та села Калинове — Попасна.
В період з 24 липня 2017 року по 30 квітня 2018 року 10 окрема гірсько-штурмова бригада виконувала завдання за призначенням в районі населених пунктів: Новозванівка — Попасна — Золоте — Гірське (Луганська обл.). Під час цієї ротації бригаді вдалося звільнити села Катеринівку та Новоолександрівку.
З 7 жовтня 2018 року по червень 2019 р. бригада прибула в район ООС. Утримували лінію зіткнення в районі Донецьк — Гірське, Сентянівка — Кримське.
З листопада 2019 по липень 2020 року бригада виконувала завдання в зоні ООС на Маріупольському напрямку Донецької області, в районі населених пунктів: Широкине — Водяне — Павлопіль — Маріуполь.
Повномасштабна війна
З 25 лютого до 6 березня 2022 року воїни з полігону в Новояворівськ переїхали на Волинський напрямок з метою не допустити можливого наступу Росії з території Білорусі. У березні бійці 10 ОГШБр проводили штурмові дії та взяли під свій контроль кілька населених пунктів на цьому напрямку. Після цього бригада була переведена на Донеччину, де відзначилась в обороні Соледара, Бахмута та прилеглих районів(про це я згадаю ще раз трохи згодом).
Президент України у січні 2023 року видав указ, згідно з яким бригаді було присвоєно почесне найменування «Едельвейс».
У складі бригади є багато добровольців, серед яких і Василь Магочій з Виноградова, кулеметник в ЗСУ, який повернувся з Чехії до України після початку повномасштабної війни і зараз бореться на передових позиціях на Бахмутському напрямку.
Навчання та підготовка
Військово-тактична підготовка
У липні 2017 року військові бригади провели тренування з подолання водних перешкод на Дніпрі в районі міста Ржищів. Це було досягнуто за допомогою двох поромів ПММ-2М, які були обладнані понтонами та здійснили переміщення військових та техніки через річку. Також були використані плаваючі транспортери та понтонно-мостові автомобілі.
Влітку 2019 року, на Рівненському полігоні, бійці 8-го батальйону приймали участь в тренуваннях, організованих інструкторами з Великої Британії та Данії, в рамках місії "Orbital". Тренування включали вогневу та інженерну підготовку, виживання, топографію, радіозв'язок, тактичну медицину та пересування під час бою. Британські інструктори, які набули досвіду у бойових операціях в Іраку та Афганістані, навчали українських військових за стандартами НАТО. Загалом, в тренуваннях взяли участь понад 1000 гірських штурмовиків.
У липні 2019 року, військовослужбовці бригади брали участь у кількамісячних навчаннях "Rapid Trident 2019" разом з американськими військовими. Навчання проводилися за програмою "Багатонаціональної об'єднаної групи з підготовки - Україна" (JMTG-U) на базі Міжнародного центру миротворчості та безпеки імені гетьмана Петра Сагайдачного. В тренуваннях також брали участь іноземні військові інструктори з Канади, Данії та Польщі.
Гірська підготовка
Перший навчальний вихід у гори бійці бригади здійснили 13 січня 2017 року, взявши гору Великий Верх. У другій половині лютого того ж року, військовослужбовці бригади піднялись на Говерлу, встановивши на вершині Державний прапор на честь загиблих на Дебальцевському плацдармі.
28 липня 2018 року група військовослужбовців бригади під час власної відпустки піднялася на найвищу гору Європи — Монблан.
В серпні 2018 року на Ужгородському полігоні відбулася зустріч військових 10 ОГШБр з представниками Збройних сил Італії. Протягом кількох тижнів проводилися спільні навчання та змагання. Разом з італійськими військовими українські гірські штурмовики долали перешкоди з використанням альпіністського спорядження, спускалися по скелистій місцевості, займали вогневі позиції та вели вогонь по умовних цілях противника.
У червні 2019 р. відбулася кількаденна альпініада. З Коломиї група вирушила до Ворохти, звідти через базу «Заросляк» на гору Говерла. В урочищі Перемичка бійці розмістилися на ночівлю, встановили намети, а наступного дня організували заняття: в'язання вузлів, відпрацювали техніки подолання різноманітних перешкод, ставили перила, натягували поліспас, долали яри та схили. Наступного дня група продовжила рух за здалегідь розробленим маршрутом: полонини Скопеська, Головчевська, гора Петрос. Перша група (7 військовослужбовців) о 3:00 ранку почала нічне сходження і першою зійшла на гору. Основна група (17 військовослужбовців) підійшла ближче 9:00 ранку. Далі маршрут пролягав через полонину Шиса до населеного пункту Ясіня, а звідти — до Коломиї. Загалом військові тоді подолали горами більше 30 кілометрів.
На поч. вересня 2019 р. гірські штурмовики здійснили сходження на Говерлу разом зі своїми партнерами зі 101-ї повітрянодесантної дивізії армії США, а також з військовими Литви і Польщі. Загалом до групи увійшло 30 чоловік. Протяжність маршруту склала понад 10 км. Підйом зайняв 2,5 год.
Того ж року спершу 23 серпня на День державного прапора, а потім вдруге 23 вересня на Говерлу підіймався військовий оркестр «Едельвейс» 10 ОГШБр. Якщо першого разу музиканти виконали на найвищій точці України Державний Гімн і записали відеопривітання з Днем Незалежності, то друге сходження стало офіційним рекордом. Оркестр тоді виконав гуцульський марш, буковинське попурі, гімн бригади, гімн нової української армії. Подія була офіційно зареєстрована в Національному реєстрі рекордів України як «Концертна програма, виконана військовим оркестром на найвищій точці України». Бригада отримала пам'ятний диплом.
У жовтні 2019 року група бійців «Десятки» взяла участь у Нічному Чорногірському марафоні. Це випробування полягає в тому, щоб пройти майже 56 км підйомами та спусками і всіма горами-двохтисячниками України, а саме село Кваси — гора Петрос — гора Говерла — гора Смотрич — табір «Білий Слон». Фініш учасникам зараховувався, якщо вони змогли вкластися у 24 години. Бійцям «Десятки» в середньому знадобилося 17 годин.
У березні 2020 року відбулося особливе сходження на Говерлу, присвячене Дню українського добровольця. Подію спланували по-особливому. Зі сторони Закарпаття сходження здійснювали колеги з 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, а з Прикарпаття — бійці 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, участь взяли і працівники Прикарпатського загону ДСНС.
Символіка
Нарукавні знаки
Нарукавні знаки бригади та батальйонів було затверджено 2 листопада 2018 року. Символом бригади є емблема гірсько-піхотних частин (білотка та схрещені бартки) на щитку з номером бригади римською цифрою «Х» у нижній частині. 9 листопада наказом командира для всіх підрозділів бригади, включно з окремими частинами, затверджено девіз — «Зі щитом, або на щиті».
Символом 8-го батальйону є «вовк» — звична тварина для Карпатського регіону, яка символізує мужність, відвагу, рішучість, вірність.
На основі нарукавних знаків 10-ї гірсько-штурмової бригади були затверджені корогви бригади та окремих батальйонів. Вони були вручені на урочистостях, присвячених виходу бригади із зони проведення ООС 30 липня 2020 р.
Має 10-та бригада і свій гімн — пісню «Подай зброю». Її автором є ветеран «Десятки» Гліб Бабич. Створювали музичну композицію разом із відомим українським рок-гуртом Kozak System. Вперше твір оприлюднили 8 травня 2018 року, але вже в якості відео-кліпу в мережі YouTube.
Оркестр «Едельвейс»
В 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді також є свій військовий оркестр "Едельвейс", який є ще однією з її музичних візитівок. Цей оркестр є одним з наймолодших в українській армії, а також одним з небагатьох бойових оркестрів, що постійно дає концерти на передовій разом з бригадою. Історія оркестру почалася у березні 2016 року, коли його очолив Віктор Сумрій — молодший лейтенант і випускник НАСВ ім. гетьмана Петра Сагайдачного зі спеціальністю військовий диригент. Нині у складі оркестру є 18 музикантів.
У вересні 2019 року "Едельвейс" встановив новий рекорд, виконавши концертну програму на найвищій точці України - горі Говерлі. Музиканти оркестру їдуть на ротацію разом з бригадою і виконують завдання у різних підрозділах, завжди беручи з собою інструменти. Оркестр має у своєму складі бійців з великим бойовим досвідом, дехто з них служить в бригаді з її створення у 2016 році.
Памʼятник «Кожному поколінню своя війна»
14 жовтня 2019 року в День захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці в Коломиї біля військового містечка бригади відкрили меморіал «Кожному поколінню своя війна». На великій скельній брилі стоять вилиті у бронзі три постаті солдатів. Один із них одягнутий у однострій періоду Другої світової війни, інший у «Афганку», а між ними, немов з'єднуючи покоління, стоїть боєць ЗСУ. Зліва і справа від цієї композиції розміщені стели, на яких увінчено прізвища загиблих бійців бригади. І вінчає все це металевий хрест із соколом, що зображений у вигляді тризуба.
На відкриття завітав і представник армії США сержант-майор Фуллер.
У грудні 2019 комплекс доповнили ще одним елементом — закарбованою на граніті молитвою українського націоналіста.
У роковини загибелі бійців бригади на цьому місці лунає Дзвін Пам'яті. Військовослужбовці, представники громади та духовенства разом вшановують пам'ять героїв, моляться та покладають квіти до меморіалу.
А тепер те про, що я казав раніше
Ця бригада відколи стала на оборону Соледара і Бахмута(вже йде 10 місяць) жодного разу не була на ротації, ЖОДНОГО, і це не нормально. Мій тато воював під Бахмутом 8 місяців зараз він поранений і лежить в госпіталі, він мені розказував що їх не вели на ротацію оскільки це не є обовʼязково, а комбриг просто тягнув на «героя». Тут я мушу процитувати Едвіна Роммеля: «Мужність, яка йде проти військової доцільності, — дурість. А якщо вона йде від командира, ще й безвідповідальність». Ротація дає солдатам можливість відновитися та набратися енергії для майбутніх бойових дій, без них солдати просто «вигорають». Частота ротацій в нашій армії залежить виключно від відповідальності командирів оскільки це не регулюється законодавством.
Тож хочу закликати вас підписати цю петицію, поки наші воїни захищають нас там, ми повинні захистити їх тут. Попрошу поширити цей довгочит та петицію заради того щоб якомога більше людей дізналися про цю проблему та підписали петицію. Не будьте байдужими!
