Було складно чомусь писати. Руки не тримали папір, пальці не тримали ручку, поруч голови екрани, далі екрани, що блимають і лякають своєю довершено білизною, котра не потрібна письменнику, котрої він не хоче, бо знає, що вона - це пустка. А душа і все тіло благають слів, рядків, поем і романів з долями, що колихають твої думки, спогади та сновидіння, і заколихують їх у чомусь значному і справді чарівному. Тож, де ділось письменництво, де ділися чорнильні пасма, які збуджують кров, слова, які викликають емоції щирі й трепетні, майже дитячі – первісні емоції? Від цього ти ніби народжуєшся, як та зоря у небі блискотить від оди романтичного Місяця – знову поета, прозаїка і драматурга (а повірте яка там драма! які персони!), закоханого у книги на землі, на ґрунті, у садах - зеленних і шумливих співців не слівної забави, а слівного зізнання, яке живе на кожній сторінці письменницької душі. Від сих розмов стає набагато легше, хай папір не темніє рядками, але екрани таки набирають свої літери.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Вам також сподобається
Мотивація: від першого слова до великої історії
Кожен письменник, і великий, і малий – починав з першого слова. Часто нам буває важко знайти мотивацію та нарешті порушити білизну першого аркуша, а потім може бути складно продовжувати. Як подолати сумніви і переступити через всі ці негаразди?
Теми цього довгочиту:
Письменництво№4
"Я прокинулась у гарній галявині з високою травою і подеколи білими квітами. Тут було дуже тихо, чувся лише звук вітру. Посеред галявини я побачила грубу каміння, і вирішила підійти до неї. Навколо оточували лише одні дерева.."
Теми цього довгочиту:
ПисьменництвоТа не чіпайте ту собаку!
Та собака, яку не треба чіпати — не жива тварина, а літературний прийом у дитячій\підлітковій літературі. Англомовні цей прийом влучно назвали “Death by Newberry Medal” .
Теми цього довгочиту:
Письменництво