В нашому світі є дві умовні планети. Планета Капекс і планета Огірок.
Планета Капекс займає приблизно 15 квадратних кілометрів на території США — між Пало-Альто, Мангеттеном і Сіеттлом. Там живуть освічені люди з дорогими університетами і поганим сном. Вони будують майбутнє. Час на цій планеті рухається кварталами. Гроші вимірюються раундами. Слово "мільярд" вимовляється як "сто гривень" — буденно, без інтонації.
Планета Огірок — це весь інший світ. Село під Кам'янцем-Подільським. Кухня в Деррі. Поле в Кенії. Пенсіонерка в Огайо, яка гуглить рецепт суфле так само, як гуглила його вісім років тому. Час тут вимірюється сезонами. Гроші вимірюються електрикою, паливом, кілограмом яловичини на ринку. Слово "мільярд" не має ваги, тому що воно поза досвідом, а те, що поза досвідом, у людської психіки ваги не має.
Жителі планети Капекс — це Гугл, Мета, Тесла, Опен АІ, а також Мікрософт, Амазон, Оракл і головний постачальник лопат для всіх копачів — Nvidia. Плюс дрібніші, але важливі — Anthropic, xAI Ілона Маска, Perplexity, Coreweave і ще пара десятків компаній. Це плем'я. У нього своя ієрархія, свої ритуали, свої шамани. Дженсен Хуанг у шкіряній куртці на сцені Nvidia GTC — це верховний жрець. Сем Альтман у Конгресі — це провидець, який спілкується з майбутнім. Марк Цукерберг у листі акціонерам — це той, кому ніхто не може заперечити, тому що акції з подвійним голосом дають йому владу, як у монарха. Ну і Ілон Маск — надія людства.
Так от, зараз ці жителі планети Капекс будують величезні потужності для всієї землі, розраховуючи на те, що все людство з обох планет — і Капекс, і Огірок — вже, масово і впідстрибку починає користуватися штучним інтелектом.
Потужності — це дата-центри. Величезні ангари, набиті серверами. Всередині серверів — спеціальні чіпи, які називаються GPU (від графічних процесорів, які колись малювали ігри, а потім виявилось, що вони добре рахують матрицю, з якої складається штучний інтелект). Ці чіпи їдять електрику як маленьке місто.
Кожен дата-центр потребує окремої лінії з електростанції, іноді власної електростанції. Плюс охолодження — бо чіпи гріються, і якщо їх не охолодити, згорять за хвилину. Плюс мережа. Плюс охорона. Плюс земля. Плюс будівля. Один великий AI-дата-центр коштує від 5 до 30 мільярдів доларів. Гіперскейлери будують їх десятками одночасно. По всьому світу. Наростання темпу — рік до року в два-три рази.
Це називається CapEx. Скорочення від англійського Capital Expenditure, що означає "капітальні витрати".
Тобто гроші, які компанія не проїдає в поточному кварталі на зарплати і рекламу, а вкладає в довгу — в будівництво чогось, що буде працювати і приносити виручку роками. Купити землю, побудувати завод, поставити обладнання, підключити електрику — це все CapEx. На противагу цьому є OpEx (operational expenditure) — поточні витрати. Оренда офісу, зарплати, реклама, папір для принтера. OpEx з'їдає гроші зараз. CapEx з'їдає гроші зараз, а віддає потім. Якщо віддає.
Тобто жителі Капекс заздалегідь будують колосальні потужності, користувачів під котрі ще немає.
Загальна сума AI-CapEx на 2023–2027 роки — приблизно $2–2.5 трильйона в зростаючому підсумку. Це приблизно два роки економіки всієї Африки на південь від Сахари і сума масштабу кількох великих державних бюджетів Європи разом.
Їх ставка проста: коли Планета Огірок нарешті прокинеться і масово почне користуватись AI, ми вже матимемо готову інфраструктуру для того, щоб їй це продати. Той, хто побудує заздалегідь, забере ринок. Той, хто чекатиме сигналу, — запізниться. Це логіка гонки. У ній є свій сенс — але тільки якщо Планета Огірок справді масово прокинеться в найближчі роки. І буде платити.
Тому я називаю їх — планета Капекс, в честь книги і фільму про чи то божевільного, чи то інопланетянина з планети Капекс. Бо поки що не ясно: вони божевільні, генії, чи інопланетяни.
Планета Огірок питає їх: ви з якої планети?
Бо різниця життя на планеті Капекс і на планеті Огірок — космічна.
На Планеті Огірок час рухається сезонами. Весна — сапати, садити, прищеплювати. Літо — поливати, підв'язувати, боротися з іржею на мальвах. Осінь — збирати, консервувати, готувати землю до сну. Зима — грітися, чекати. Це цикл, який не залежить від оголошень Центробанку США, не реагує на квартальну звітність, не читає Bloomberg. Помідор не знає, скільки коштує Nvidia. Помідору байдуже.
Гроші на Планеті Огірок вимірюються конкретними речами. Тонна дров на зиму. Мішок цукру на варення. Літр палива для машини. Пара гумових чобіт для рибалки. Ліки для пенсіонерів, дітей і дорослих. Ветеринар для тварини. Курс долара знають, але як фонову музику — не як інструмент. Мільярд — це слово з телевізора. Воно означає "дуже багато, більше ніж ми можемо уявити, тому не будемо про це думати". Здорова психіка не тримає в голові величин, з якими не може працювати. Це не примітивність. Це економія уваги.
Робота на Планеті Огірок — це руки. Медсестра колить уколи. Водій возить хліб по селах. Вчителька пише крейдою на дошці. Продавчиня в магазині запам'ятовує, кому і скільки записати в зошит "до зарплати". Механік розбирає культиватор. Пенсіонерка ходить до сусідки, щоб зателефонувати родичам у Польщу, бо власного телефону не має, а онуки далеко. Це реальна економіка планети. Вона годує всіх — включно з жителями Планети Капекс, які їдять помідори, вирощені кимось на Планеті Огірок, привезені кимось з Планети Огірок, продані кимось з Планети Огірок, і навіть не знають, як вони з'явилися в магазині.
Технології на Планеті Огірок з'являються повільно і практично. Смартфон — так, у більшості вже є, бо через нього діти пишуть, бо через нього Viber з родичами. Але смартфон використовується як телефон з великим екраном — п'ять застосунків. Інші дев'яносто застосунків, які пропонує магазин, — не потрібні. Не тому, що не розуміють. А тому, що не потрібні. Це різне.
Інтернет — так, є, коли є світло і коли роутер не заглючив. Швидкість така, яка є. Ютуб дивляться — рецепти, серіали, проповіді, політика. Google використовують — як довідник. Соцмережі — Facebook для старших, Instagram і TikTok для молодших, Telegram-канали для тих, хто хоче знати "що там насправді". Це весь інтернет, який потрібен.
Штучний інтелект у цьому переліку з'являється — але не швидко, і не всюди однаково.
Є прошарок жителів Планети Огірок, які вже підключились. Малий бізнес — власники крамниць, майстерень, невеликих онлайн-магазинів — потихеньку вчаться використовувати AI для рутини: написати опис товару, зробити зображення для реклами, відповісти клієнту, скласти графік, порахувати кошторис. Студенти майже всі вже там — есе, реферати, підготовка до іспитів, переклад статей, пояснення того, чого не пояснив викладач. Діти теж — школярі старших класів, які роблять домашку разом з ChatGPT, і батьки навіть не завжди в курсі. Плюс окремі активні дорослі — вчителі, журналісти, дизайнери, юристи в невеликих містах, — які самі знайшли, що технологія економить їм по кілька годин на тиждень.
Є і продвинутий шар. Малий і середній бізнес, який вже свідомо вбудовує AI в процеси — маркетинг, обслуговування клієнтів, бухгалтерські чорнові тексти, HR-переписки. Навіть великий бізнес у нас в Україні і в сусідніх країнах поступово вчиться — обережно, з пілотами, з юристами, з інструкціями "куди можна вводити дані компанії, а куди не можна". Це реальний рух, і він іде.
Але тут треба сказати чесно одну річ. Використовувати AI і отримувати одразу прибуток завдяки цій оптимізації — це різні речі. Компанія, яка почала використовувати AI для написання email-розсилки, ще не заощадила гроші — вона просто робить розсилку швидше. Реальна економія з'являється тоді, коли АІ принесе прибутку більше ніж було без нього, що покриє підписку на сам АІ.
І ось тепер найважливіше — скільки цей прошарок планети Огірок готовий платити? Це споживачі від нуля до $200 на місяць. Більшість — на нулі або на $20. Студент безкоштовно. Дитина безкоштовно. Малий бізнесмен зі своєю крамницею — за $20, тому що дорожче не бачить сенсу. Активний журналіст або дизайнер — за $20, іноді за $40, якщо ще друга підписка. Середній бізнес починає платити за корпоративні тарифи — $50–100 на людину. І тільки продвинутий великий бізнес готовий на $200 і вище, якщо це справді вбудовано в критичний процес.
Це реальний ринок. Він росте. Він рухається. Але він рухається зі швидкістю Планети Огірок — тобто повільно, і платить стільки, скільки бачить сенсу платити, а не стільки, скільки хочуть отримати з нього жителі Планети Капекс.
І тут ще одна деталь, про яку варто сказати. Більшість цих людей — не платять взагалі. Студент не платить. Дитина не платить. Пенсіонер, який раз на місяць запитав ChatGPT рецепт, не платить. Активний користувач із безкоштовного тарифу може ганяти модель годинами щодня і не платити нічого — і йому цього достатньо.
У жителів Планети Капекс це називається "конверсія у платних клієнтів". У світі OpenAI за ринковими оцінками ця конверсія коливається в межах кількох відсотків. Тобто на кожного платного припадає двадцять безкоштовних, які їдять обчислювальні потужності і не приносять доходу.
У жителів планети Огірок це називається: навіщо сплачувати за те, що можна отримати безкоштовно?
Економія для жителів планети Огірок — не в звільненні людини бо АІ витіснив її з роботи. А в користуванні безкоштовним або найдешевшим АІ.
Але й ті, хто заплатив — заплатили $20. Не $200. Не $500. Двадцять.
І це — вже частина розрахунку на серветці.
Це два різних мислення про економію, і між ними прірва.
Житель Планети Капекс, коли думає про "економію завдяки AI", уявляє собі корпорацію, яка звільнила 30% бухгалтерії і показала акціонерам зростання маржі.
Це велика цифра, красива слайд-презентація, історія успіху.
Житель Планети Огірок, коли думає про економію завдяки AI, думає простіше: як не заплатити $20, коли можна не платити. Знайти безкоштовний тариф. Пересидіти на GPT-3.5, коли не пускає в GPT-4. Порахувати, чи вистачає безкоштовних запитів на місяць, і якщо так — не підписуватись. Це теж економія. Тільки протилежного знаку від того, який рахує Планета Капекс.
Житель планети Огірок не вбачає в цьому великому плані ніякого розуму. Бо користувачі АІ, на котрих розраховує планета Капекс — мають мати роботу і зарплату, щоб користуватися АІ.
А тут виникає весела арифметична деталь, яку планета Капекс воліє не помічати.
Якщо корпорації масово звільняють бухгалтерів, маркетологів, юристів-початківців, копірайтерів, менеджерів середньої ланки, аналітиків, дизайнерів — а саме на цій економії тримається обіцянка окупності CapEx — то де бухгалтер візьме гроші на підписку, якщо лишиться без роботи? Він не буде сплачувати $20 на місяць за ChatGPT, тому що буде змушений економити, а економія на АІ — це перше на чому люди будуть економити. Він буде користуватись безкоштовною версією, щоб знайти нову роботу. Якщо знайде.
Тобто модель монетизації побудована так, що вона одночасно знищує власного клієнта. Компанії платять компаніям АІ за те, щоб АІ допоміг їм звільнити людей. А звільнені люди — це і були потенційні платні підписники, з яких OpenAI сподівався зібрати мільярди. Кожен звільнений робітник — це кожен не підписаний користувач. Кожна оптимізована посада зменшує кількість людей, які завтра можуть заплатити $20.
Це називається каннібалізація ринку. Технологія, яка допомагає компаніям економити на працівниках, одночасно знищує тих самих людей, з яких вона планувала збирати підписки.
Простіше кажучи, кусає власний хвіст. З одного боку продає корпораціям послугу "звільніть тридцять людей, ми вас автоматизуємо". З другого боку планує, що ті самі тридцять людей підпишуться на неї вдома за $20 на місяць. Але вдома вони вже сидять без роботи. Двадцять доларів на місяць за розмову з машиною зі списку витрат викреслюється першим — одразу після цигарок, якщо вони були.
Футуристична фантазія VS Реальність
А тепер давайте порахуємо. Прямо на серветці, без Excel. Нам знадобиться пару сум, цифр і трохи терпіння.
Перша цифра — скільки вклали. За 2023, 2024, 2025 роки і плановий 2026–2027 — жителі Планети Капекс вкладуть у побудову AI-інфраструктури приблизно 2-2.5 трильйони доларів.
Це дата-центри, чіпи Nvidia, електростанції під ці дата-центри, охолодження, будівлі, земля, підключення до сітки, зарплати інженерам, які це проєктують.
Два з половиною трильйони — це число, яке важко утримати в голові. Давайте перекладемо.
Це 12.5 українських ВВП мирного року і приблизно 125 річних бюджетів Естонії. АI-CapEx дорівнює приблизно одному року глобальних військових витрат людства. Це стільки, що якщо взяти всіх людей у світі — ~ вісім мільярдів — і поділити цю суму на кожного, вийде по $300 з носа. З немовляти в Індії, з пенсіонерки в Огайо, з вашого сусіда 50–55, якому не потрібен штучний інтелект щоб закрутити гайку.
2.5 трильйони доларів — інвестиції в розвиток соціального штучного інтелекту на планеті. Ми не рахуємо сюди військовий, науковий і космічний АІ.
Ми говоримо про соціальний AI — той, який будується для суспільства і має окупитись через ринок. ChatGPT, Copilot, Gemini, Claude, корпоративні AI-сервіси. Той, за який жителі планети Огірок мають заплатити $20 на місяць.
Військовий AI, космічний AI, державні наукові програми — це окрема історія з іншою логікою фінансування, там питання окупності не стоїть, бо платить бюджет із податків. Наша серветка про іншу економіку — про ту, яка має заплатити за себе через продаж послуг реальним людям.
І от жителі планети Капекс зробили футуристичну презентацію: "Штучний Інтелект в кожну голову" — і зібрали з інвесторів тієї ж планети Капекс в сумі 2.5 трильйона доларів.
А жителі планети Огірок мають зовсім інший інвестиційний підхід. Бо у жителів планети Огірок — інші умови життя. Наприклад, сільрада краде гроші на ремонт моста. І доки на мосту хтось не вб'ється — водії навчилися об'їжджати гвіздки що стирчать, а пішоходи ходити біля поручнів. У жителів планети Огірок не все так просто і не все так швидко. І вони питають, як дуже приземлені інвестори: за скільки років це окупиться?
І жителі Капекс видають свій бізнес-план, де вони розраховують засунути штучний інтелект в кожну голову жителів обох планет за 3–5, ну в найгіршому сценарії 7–10 років.
Житель планети Огірок бере серветку, олівець, і починає перевіряти. Не тому, що не довіряє. А тому, що звик перевіряти сам, коли обіцяють щось швидко і на всіх.
Візьмемо середню обіцянку — 7 років. Щоб окупити $2.5 трильйона за 7 років, треба заробляти приблизно $350 мільярдів чистого прибутку на рік. Не виручки — прибутку. А виручка має бути в 3–5 разів більша, бо з неї треба сплатити електрику (а електрика для дата-центрів — це десятки мільярдів на рік), зарплати інженерам (по $500 тисяч на людину в Кремнієвій долині), амортизацію чіпів (які застарівають за 3–4 роки і йдуть у металобрухт), відсотки по кредитах (гіперскейлери взяли на це $108 млрд боргу тільки у 2025), податки, і решту. Тобто виручку треба мати на рівні 1,5 трильйона доларів на рік. До 2030 року.
Тобто, за припущенням маржі 20–30%, виручку треба мати на рівні півтора трильйона доларів на рік. Щоб окупити ці 2-2.5 трильйона доларів, котрі вже були вкладені.
Треба мати виручки: ~ 1,5 трлн доларів/рік.
А на сьогодні виручка складає:
OpenAI (це ChatGPT, найбільший гравець) — приблизно $20 мільярдів на рік. Це на кінець 2025 року, і це вже втричі більше, ніж роком раніше. Ростуть швидко. Але базова цифра — двадцять мільярдів.
Anthropic (це Claude, другий за розміром) — приблизно $9 мільярдів на рік. Теж швидко ростуть, теж молодці.
Плюс корпоративна виручка Microsoft і Google з AI-сервісів, за оцінками ще $25–40 мільярдів. Плюс всі інші гравці разом. У сумі ринок оцінюється в порядку $70–90 мільярдів на рік.
Округлимо великодушно до $100 мільярдів, щоб не розбивати жителям Капекс серце.
Треба $1500 мільярдів. Є $100 мільярдів.
У п'ятнадцять разів менше.
Житель планети Огірок дивиться на цифри, потім на жителя Капексу, потім знову на цифри. І задає найпростіше і найнеприємніше питання, яке взагалі можна поставити:
А звідки візьмуться клієнти, які через п'ять років почнуть платити у п'ятнадцять разів більше, ніж платять сьогодні?
По простонародному: а де ви візьмете такі гроші?
Житель планети Капекс поправляє окуляри Apple Vision Pro і починає пояснювати. У нас, каже, є три канали, звідки прийдуть гроші. Слухайте уважно.
Канал перший — звичайні люди.
Ми, каже житель Капексу, підпишемо все людство на AI-сервіси. Кожен буде платити $20 на місяць, як за Netflix. Помножимо на кількість людей — і ось вам сотні мільярдів на рік.
Житель Огірку киває і починає рахувати сам. Зараз у світі, за ринковими оцінками, порядку кількох десятків мільйонів людей, які реально платять за AI. По $20–40 на місяць.
Разом ці приватні підписники приносять індустрії порядку десяти мільярдів доларів на рік. А на Netflix підписано всього приблизно 4% планети.
Щоб дійти від ~ $10 мільярдів до $500 мільярдів на приватному ринку — а це десь третина від потрібних півтора трильйонів — треба, щоб платили приблизно півтора мільярда. Тобто кожна п'ята людина на планеті. Включно з немовлятами, пенсіонерами і сусідом 50–55, якому "не нужон ваш штучний інтелект". Всі мають підписатись і платити щомісяця.
Житель Огірку каже: у мене 200 знайомих разом з родичами. У моєму селі — жодного підписника АІ, окрім мене, і пару родичів віком від 15 до 40. Всі інші — і не планують витрачати 20 доларів на якийсь там штучний інтелект. Ви впевнені, що півтора мільярда людей на планеті вже сидять з $200 у кишені і чекають, коли ви їх запросите?
Житель Капексу перевертає слайд.
Канал другий — корпорації.
Тут, каже житель Капексу, все серйозніше. Корпорації платитимуть за AI великі гроші, тому що AI звільняє їх від дорогих співробітників. Ми беремо $100 на людину на місяць — і множимо на мільярд працівників.
Житель Огірку знову рахує. Зараз глобальний корпоративний ринок AI — приблизно $40–50 млрд на рік. Це реальна цифра, у неї здорова динаміка, вона справді росте швидко. Якщо всі великі компанії світу справді за п'ять років впровадять AI на серйозному рівні, цей ринок може вирости у 8–10 разів — до $300–500 мільярдів на рік.
Це багато. Це дуже багато. Але це — вдвічі-втричі менше за потрібні $1.5 трильйона.
І це якщо все піде за планом. А ще ж є та каннібалізація ринку, про яку ми говорили: кожен звільнений корпорацією працівник — це мінус один потенційний приватний підписник.
Житель Огірку чемно киває і готує покришки виходити на протести проти AI.
Тому що канал два — це красиво звучить у презентації, а на практиці означає ось що: спочатку звільнили копірайтерів (2024). Потім junior-програмістів (2025). Потім ілюстраторів і перекладачів. Потім юристів-початківців. Потім аналітиків, маркетологів, бухгалтерів, менеджерів проєктів середньої ланки. Це кілька мільйонів людей у розвинених країнах — з іпотеками, з дітьми в школах, з планами на пенсію. Це жива економіка планети — масив людей завдяки котрому вона загалом існує.
І всі ці люди мають одну спільну дію: вони голосують. Вони пишуть у соцмережах. Вони виходять на вулиці, коли їм здається, що система їх зрадила. І у них дуже добре виходить організовуватись, тому що вони — саме той середній клас, який вміє писати петиції, домовлятись із журналістами і формулювати вимоги.
Планета Капекс планує все це так, ніби суспільство — це нейтральний фон, а не активний гравець. Ніби люди приймуть звільнення з подякою і одразу підуть на курси перекваліфікації, підписавшися на всі штучні інтелекти одразу, від щастя. Історія такого не пам'ятає. Історія пам'ятає інше: коли масова технологічна заміна проходила без соціальних амортизаторів, суспільства відповідали протестами, регуляторикою, іноді революціями. Луддити в Англії 1810-х ламали ткацькі верстати не тому, що вони були проти прогресу. Вони були проти прогресу машин без людей.
Тому канал два — це не тільки економічний ризик для Планети Капекс. Це ще й політичний ризик. Починається регуляція ринку АІ. У Європі вона вже приходить (AI Act 2024). Далі підуть США, коли перший великий скандал зі звільненнями дійде до Конгресу. А коли регуляторика приходить у комерційну технологію в момент, коли вона ще не окупилась, — окупність відсувається на роки. Або назавжди.
Житель Огірку допиває чай і записує ще один рядок на серветці: політичний ризик — окремою колонкою. Житель Капексу мовчить. Він цю колонку в презентації не малював. Тому тупо перемикає слайд.
Канал третій — уряди і оборонка.
Пентагон, розвідки, інші армії світу, держсектор. Ці справді платять багато і без торгу. Оцінки — приблизно $50–80 млрд на рік у горизонті 5 років. Реально. Не врятує плани Капекс, але додасть грошей.
Житель Капексу підсумовує на слайді:
приватні: $80 млрд/рік до 2030
корпорації: $400 млрд/рік
уряди: $80 млрд/рік
разом: ~$560 мільярдів на рік
І це, каже житель Капексу, оптимістичний сценарій. Реалістично — трохи менше. Але прогрес!
Житель Огірку кладе олівець на серветку і бубонить собі під ніс: не менше 10 років. І то не можу гарантувати.
Треба $1500 мільярдів. Ви показали $560. Це — оптимістичний ваш сценарій на 2030 рік. Тобто ваш власний план не сходиться в три рази.
Житель Капексу мовчить. Потім каже щось про майбутнє, про AGI, про те, що через десять років моделі стануть настільки розумними, що індустрія знайде нові способи монетизації. Житель Огірку дивиться у вікно. За вікном його город. Треба полити помідори.
