Березень пройшов добре. Поки дійшли руки написати відгук, вже збула половину всього. Не біда, зате спойлерів не буде. Якщо коротко, то все базується на суперечці 2 одногрупників, які випадково пертнулися. Вона пише любовні романи, а він всякі страшилка. Суть в парі: вони міняються жанрами. Хто перший напише і видасть книжку, той матиме право підколювати та знущатись над перможеним, а також це був чудовий спосіб перезавантажитися та навести лад у житті. + діє правило “не закохатися одне в одного” вони це правило звичайно порушують(за стандартами жанру) та закохуються. Вона перемагає та видає книжку, але це вже немає великого значеня, бо вони щасливо закохані і дійшли до хепі енду. “Хепі енд немає значення, якщо ти дійшов туди абияк” (сказав Ґас Дженнюері з різницею в кілька сторінок від моменту, коли зізнався їй, що йому “Важкувато читати хепі енди”) Поміж початком книги та кінцем є багато сліз, слів, вибачень, образ, проблем та трохи сексу.
*Про мій березень*
В березні я оскаженіло купляла книжки серед них: “Колонія”, “Четверте крило” + еко шопер до нього, “Коефіцієнт поцілунку”, “Ґудзики та ненависть”, “Тисяча ударів серця”, “Іспанський любовний обман” та “Ігри спадкоємців”. Тепер ріско спинилася, бо згадала, що через 1,5 місяці в мене НМТ. Але це не завадило мені забити болт на дз(лише на кілька днів, я все наздогнала тож моя успішність не постраждала). Також дочитала “Теорію неймовірності” Макса Кідрука сторінки якої я розмалювала миленькими жабками(лише в межах експерименту)
Надворі нарешті стало тепліше, хочеться гуляти, нюхати квіточки та лежати на траві дивлячись у небо. Скоро літо, випускний, книжки та аніме 24/7, а потім знову до навчання, але уже не у школу, цього разу вже університет. Отаким насиченим видався мій березень сподіваюся, що квітень буде ще кращим.