почитай мене з вітру, хоч раз

ти була як помилка без аналізу,

походила більш не на досвід, а на незакінчений урок.

і щоб вийти з кохання паралічу,

єдине, що доводилось - тиснути на курок.

тоді руки ще грілися дотиком до минулого,

зараз я - попіл розбитих снів

млосним вітром рознесений, мусово

розпорошуюсь територією нив.

чорний дим обіймає обрій за обрієм,

зорі тануть у рваних лініях трас,

і якщо вже розсиплюсь на іржаві прислів'я я,

почитай мене з вітру, хоч раз.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Микита Дубовий
Микита Дубовий@dubovyi

поет, письменник, філософ

2Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 27 лютого

Вам також сподобається

  • Вірш N3

    Охх цей вірш для мене був знаковим так як, його я писав після літературного вечора.

    Теми цього довгочиту:

    Білий Вірш
  • Це все сила землі

    Вірш, написаний на конкурс фентезі-поезії, за мотивами пісні "Дорога Відьом" (усіх її варіацій) з серіалу "Це Все Агата" від Нетфлікс (по всесвіту Марвел)

    Теми цього довгочиту:

    Нетфлікс

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Вірш N3

    Охх цей вірш для мене був знаковим так як, його я писав після літературного вечора.

    Теми цього довгочиту:

    Білий Вірш
  • Це все сила землі

    Вірш, написаний на конкурс фентезі-поезії, за мотивами пісні "Дорога Відьом" (усіх її варіацій) з серіалу "Це Все Агата" від Нетфлікс (по всесвіту Марвел)

    Теми цього довгочиту:

    Нетфлікс