Польща та Україна: пшенична криза, що наближається

Між Польщею та Україною виникла майже криза навколо зернового питання. Але оголосивши, що не постачатиме зброю Києву, офіційно зосередившись на «модернізації своїх збройних сил», Варшава пом’якшила свою позицію та заявила про готовність обговорювати «спільні питання, що становлять спільний інтерес». Дотепер Варшава була одним із найвідданіших європейських прихильників України, також одним із її основних постачальників зброї. Варшава також прийняла і продовжує приймати мільйони українських біженців. Тому зіткнення було, на думку багатьох, ще більш несподіваним: все це сталося в умовах ескалації напруги, пов’язаної не стільки безпосередньо з конфліктом, скільки з його наслідками. Зокрема, рішення Польщі, Словаччини та Угорщини оголосити заборону на імпорт української пшениці після того, як Євросоюз вирішив призупинити дію обмежень, які він досі ввів для захисту місцевих фермерів.

Питання пшениці, яке загрожує отруїти відносини між Україною, Польщею та іншими країнами Східної Європи, безпосередньо пов’язане з конфліктом: російське вторгнення 24 лютого 2022 року призвело до закриття основних чорноморських портів, а разом з ними й морських шляхів, які використовувалися для експорту продовольства. До війни лише Росія та Україна задовольняли дві третини світової потреби в зерні шляхом власного виробництва. Щоб уникнути ризику глобальної продовольчої кризи, Москва підписала за посередництва ООН угоду, яка дозволяє експорт через Чорне море, угоду, з якої вона в односторонньому порядку вийшла в липні. Це призвело до необхідності зміни маршруту експорту харчових продуктів та перетворення прикордонних з Україною європейських країн на життєво важливий транзитний шлях для української продукції.

Щоб захистити фермерів цих країн, які скаржилися на те, що імпорт пшениці з України призвів до різкого падіння цін на місцевих ринках, Єврокомісія в травні вирішила запровадити спеціальні обмеження щодо Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. Відповідно до цього заходу українська продукція може й надалі проїжджати через ці п’ять країн, але її продаж на їхніх ринках заборонено. Минулого тижня Брюссель оголосив про скасування обмежень, заявивши, що «викривлення ринку в п’яти країнах-членах ЄС, які межують з Україною, зникли». Польща, Угорщина та Словаччина одразу заявили, що не виконуватимуть рішення, а Україна подала скаргу до СОТ.

Напруженість між Києвом і Варшавою не обмежується тільки комерційною сферою. Президент Польщі Анджей Дуда порівняв охоплену війною країну з утоплеником, який чіпляється за свого рятівника, наражаючи своє життя на небезпеку. Націоналістична риторика керівної партії «PiS» також посилилася напередодні парламентських виборів, намічених на 15 жовтня. Права партія Ярослава Качинського, яка колись була вірним союзником Києва, почала втрачати підтримку, особливо серед сільських виборців, які бояться падіння цін на сільськогосподарському ринку, і вони відчувають, що Варшава їх підвела. Тому «PiS» розпочала кампанію сільськогосподарських протекціоністських заходів, обіцяючи захистити продовольчий суверенітет Польщі.

Підсумок польських виборів вважається вирішальним для майбутнього ЄС та результатів війни в Україні. Намагаючись пом’якшити тон, уряди двох країн оголосили про зустріч їхніх лідерів для переговорів. Погодилися знайти рішення, яке «враховує інтереси обох країн», і підтвердили «тісні та конструктивні відносини» між двома сторонами. Також повідомляється, що ведуться переговори зі Словаччиною про запровадження системи ліцензування торгівлі чотирма українськими товарами. Натомість Київ погодиться відкласти розгляд скарги на Братиславу у СОТ. Це довгоочікуваний сигнал про вихід із глухого кута, який не лише ставить Брюссель у незручне становище, але й сигналізує про різкий розкол між 27 державами-членами ЄС і віщує серйозні розриви в солідарності Заходу з Україною. Це ризик, який не можуть витримати ні Брюссель, ні Варшава, ні Київ.

Джерело: ISPI