Войцех Конончук, директор Центру східних досліджень (OSW) у статті для Carnegie Europe прокоментував напруженість у відносинах між Польщею та Україною, що виникла через експорт української сільськогосподарської продукції та досить різкі заяви українських та польських політиків, він вважає, що головний урок кризи полягає в тому, що надмірні політичні емоції завдають шкоди.
В статті підкреслюється, що деякі смиренні слова вже пролунали з обох боків, але атмосфера залишається затьмареною. Головним чином через те, що слова польського прем'єр-міністра Матеуша Моравецького про те, що «ми більше не постачаємо зброю в Україну, тому що зараз ми оснащуємо Польщу більш сучасним озброєнням», були неправильно інтерпретовані деякими ЗМІ. Він ніколи не говорив, що Польща не буде постачати нову зброю, а навпаки підкреслив, що «ми не будемо ставити під загрозу безпеку України».
З моменту російського вторгнення Польща поставила Україні, серед іншого, наступне 340 танків (Т72, PT-91, Leopard 2A4), 70 сучасних броньованих гаубиць Krab, 100 сучасних бронетранспортерів Rosomak, 14 літаків МіГ29 і 12 гелікоптерів Мі-24, а також велику кількість боєприпасів, палива і 20 000 з 40 000+ систем Starlink, що діють зараз в Україні.
Не так багато важкої техніки може бути віддано з інвентарю польських збройних сил, і наразі основна увага приділяється збільшенню власних складів. Так, Польща та інші країни східного флангу НАТО підтримують Україну ціною власної безпеки.
Безпека залишається найміцнішим фундаментом польсько-українських відносин, тому будь-які стратегічні зміни у двосторонніх відносинах неможливі. Тим більше, що є війна, яку треба виграти. Польське суспільство є одним з найбільш дружніх до України в ЄС: 72% поляків люблять українців, порівняно з 49% німців та 55% румунів.
Польща також залишається найвідданішим союзником України та заявила, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно. Це серйозна заява, яка свідчить про зв'язок між країнами. Замість того, щоб позувати, Україна і Польща повинні навчитися мистецтву управління напруженістю, яка час від часу виникає між сусідами.
Джерело: Carnegie Europe
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
ВідгукДва роки потому, що означає війна в Україні для Близького Сходу? — NEWARAB
Для арабських держав відкрите вторгнення Росії в Україну представляло як виклики, так і можливості. Ця війна прискорила роздвоєння між Сходом і Заходом у все більш багатополярному світі, вимагаючи від GCC делікатного балансу під час змін глобального геополітичного порядку.
Теми цього довгочиту:
АналітикаСправжня лінія розмежування в Ізраїлі та Палестині — Project Syndicate
Хоча обурливі терористичні акти ХАМАСу слід беззастережно засуджувати, не можна плутати, що насправді є проблемою у Святій Землі. Це між фундаменталістами з обох сторін і всіма тими, хто все ще вірить у можливість мирного співіснування.
Теми цього довгочиту:
Аналітика