Войцех Конончук, директор Центру східних досліджень (OSW) у статті для Carnegie Europe прокоментував напруженість у відносинах між Польщею та Україною, що виникла через експорт української сільськогосподарської продукції та досить різкі заяви українських та польських політиків, він вважає, що головний урок кризи полягає в тому, що надмірні політичні емоції завдають шкоди.
В статті підкреслюється, що деякі смиренні слова вже пролунали з обох боків, але атмосфера залишається затьмареною. Головним чином через те, що слова польського прем'єр-міністра Матеуша Моравецького про те, що «ми більше не постачаємо зброю в Україну, тому що зараз ми оснащуємо Польщу більш сучасним озброєнням», були неправильно інтерпретовані деякими ЗМІ. Він ніколи не говорив, що Польща не буде постачати нову зброю, а навпаки підкреслив, що «ми не будемо ставити під загрозу безпеку України».
З моменту російського вторгнення Польща поставила Україні, серед іншого, наступне 340 танків (Т72, PT-91, Leopard 2A4), 70 сучасних броньованих гаубиць Krab, 100 сучасних бронетранспортерів Rosomak, 14 літаків МіГ29 і 12 гелікоптерів Мі-24, а також велику кількість боєприпасів, палива і 20 000 з 40 000+ систем Starlink, що діють зараз в Україні.
Не так багато важкої техніки може бути віддано з інвентарю польських збройних сил, і наразі основна увага приділяється збільшенню власних складів. Так, Польща та інші країни східного флангу НАТО підтримують Україну ціною власної безпеки.
Безпека залишається найміцнішим фундаментом польсько-українських відносин, тому будь-які стратегічні зміни у двосторонніх відносинах неможливі. Тим більше, що є війна, яку треба виграти. Польське суспільство є одним з найбільш дружніх до України в ЄС: 72% поляків люблять українців, порівняно з 49% німців та 55% румунів.
Польща також залишається найвідданішим союзником України та заявила, що підтримуватиме Київ стільки, скільки буде потрібно. Це серйозна заява, яка свідчить про зв'язок між країнами. Замість того, щоб позувати, Україна і Польща повинні навчитися мистецтву управління напруженістю, яка час від часу виникає між сусідами.
Джерело: Carnegie Europe
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Мистецтво васалізації: Як війна Росії проти України змінила трансатлантичні відносини - War on the Rocks
США спільно з ЕС зобов’язалися підтримати Україну. Україна заявила, що їй потрібні танки. Але уряд у Берліні, стурбований ескалацією з Росією, відмовився діяти першим. «Ми завжди діємо разом із нашими союзниками та друзями», – наполягав Шольц . «Ми ніколи не ходимо самі».
Теми цього довгочиту:
ПолітикаЗаради попиту на мінерали в Африці, Росія та США пропонують те, що супротивник запропонувати не може — Аtlantic Сouncil
З попитом на африканські мінерали, Росія та Сполучені Штати продовжуватимуть пропонувати те, що не може надати інший.
Теми цього довгочиту:
АналітикаПостдемократія: диктатура, що маскується під демократію
Ми бачимо все більше обмеження прав і свобод у європейських країнах під видом "захисту демократії". Але, чи можна такий устрій вважати демократичним? І чим насправді є державний устрій значної кількості країн сучасного світу?
Теми цього довгочиту:
Політика