І чому це так важливо для українців.
Руслан «Splatt23» — один із засновників фонду «Еволюція». Гравець високих лімітів та топовий тренер. До цього був тренером вищих рангів в SV school.
РОЛЬ ПОКЕРУ У ЖИТТІ
Здається ми проґавили той момент, коли покер мав закінчитися, тож тепер він з нами до кінця
- Чому покер? Просте питання, але люди приходять у покер із різних причин, проте залишаються... Заради чого вони залишаються, на твою думку?
Залишаються ті, у кого є успіхи. Якщо людина вважає, що зможе досягти більшого в іншій сфері то зазвичай відкладає покер на невизначений час. А потім повертається) але не завжди.
- Ти не жалкуєш, що обрав такий шлях, а не якусь іншу професію? Де би ти ще міг реалізуватись?
Я добре підходжу для покеру. Не думаю, що я зміг би так гарно реалізуватися в іншій сфері, тому немає про що жалкувати. В іншій сфері… мабуть в музиці міг би. Я навіть трохи працював ді-джеєм паралельно з грою в покер. Це для мене був відпочинок від катки. Крутив музику, намагався вижати з людей максимум емоцій, щоб всі танцювали скільки мають сили, потім біг додому, щоб встигнути почати катку до 12 ночі.
- Ого! Ну і режим! О котрі ти зараз лягаєш і встаєш, якщо не таємниця?
Події, котрі я описав — це події 2015 року, коли у мене взагалі режиму ніякого не було. І я не рахував скільки часу я не спав. Тоді було інше життя. А зараз режим уже є і для мене це дуже важливо. 2023 рік я жив у звичному для всіх людей розпорядку, проте зараз я перейшов на вечірню сітку турнірів. Я прокидаюсь о другій дня, а лягаю десь о 4-5 ранку. Це необхідно для того, щоб зростати як гравець.
- Що би ти порадив людям, котрі грають дешеві турніри і виграють якісь невеликі гроші? Брати тренера, йти у фонд чи просто старатись піднімати АБІ?
Йти у фонд — це найкращий варіант. Якщо готовий багато працювати, то кращій варіант годі і шукати. Якщо ж ні, то варто брати тренера. 1-2 рази отримаєш тренування і потім сам знатимеш чи треба тобі ще.
- Знаєш, багатьох спиняє те, що половину прибутку треба віддавати. Що ти про це скажеш?
Ну, по-перше, можна не половину. У нашому фонді, гравці від АБІ20 можуть уже викупати свою долю. Тобто робити її більшою. А на нижчих лімітах гравцеві вигідніше перебувати у фонді і платити 50%, ніж грати просто від себе. Буст по розвитку буде незрівнянно більшим.
Це взагалі можна побачити по тих гравцях, котрі проходять цей шлях. Тобто, якщо гравець вже вступив у фонд, відіграв свій контракт, то такі покеристи зазвичай завжди залишаються у фонді. А сумніваються якраз ті, хто ніколи не пробував.
- Твої головні помилки у покері?
До знайомства з покером, я вважав що всі карткові ігри — це чиста удача і тут не можливо грати добре чи погано. Я був вражений, коли дізнався, що удачею можна керувати. Перші пів року я тільки й хотів, що грати і вивчати нове. Думав, так буде завжди, що буду робити тільки те, що по кайфу і досягну великого успіху. У цьому і була помилка. Через пів року ентузіазм спав. Коли не хотілося грати чи працювати над грою, я цього не робив. Тобто хотів успіху, але не хотів працювати. Згодом зав’язав повністю. Повернувся до покеру через півтора роки, коли юнацькі часи та мрії закінчились — потрібні були гроші і я готовий був працювати не зважаючи на свої «хочу не хочу».
Друга, вже доросла помилка, якої я припускався не одноразово — це приділяти багато уваги рідкісному споту. Коли з’явився Simple Preflop, я десь 2 місяця рахував ГТОшні страти як грати БвБ і ББвР на префлопі. Це було дуже не раціональне використання часу. Невдовзі вступив у SVteam — там були готові ГТОшні розрахунки по всьому префлопу.
- Що у покері дало тобі найбільший прогрес? Чи був якийсь такий період, коли ти відчув, що знаєш щось таємне про покер?
Найбільший прогрес був коли вступив у SVteam. Нас навчали Веа, Стайгер і пізніше Блек. Коли в тебе є топові тренери, плюс ком’юніті, то розвиток пришвидшується у рази. До цього я ніколи не був у фондах, не брав тренування і майже не мав спілкування з іншими покеристами.
Ще в мене 3 рази були такі періоди, коли я протягом місяця займався ресьорчами і майже не грав. Це теж давало суттєвий буст і власно те відчуття, що знаєш щось таємне. Таке відчуття виникає в мене час від часу.
- Взагалі, що дав тобі покер у матеріальному плані: ти купив квартиру? Машину? Вклався у бізнес?
Квартиру і машину купив такі, щоб відповідали моїм мінімальним потребам. Зараз правда в квартирі не живу, бо 30км від фронту — здаю за копійки. Сам знімаю у Львові.
- Плануєш колись закінчити кар’єру? Уявляєш себе у старості за грою у покер?
Колись закінчу. Це ж спорт, тож питання часу як довго я зможу грати на високому рівні. Сподіваюсь мати на той момент достойний пасивний дохід.
У старості, думаю, як і в молодості зберемося з хлопцями в гаражі та зіграємо снг з призовим фондом 100 грн.
- Чого у покері найбільше: романтики, рутини, болю чи радості? Що особисто тебе так довго мотивує залишатись у грі?
Мотивує спортивний інтерес. Коли відчуваєш, що можеш краще, то мотивація висока. Коли інтегруєш в свою гру нові страти, коли знаєш, що в тебе є шанс наступні 100к рук зіграти краще, ніж попередні, то граєш вмотивовано. Але, насправді, це мотивує розвиватись. Щоб залишатись у грі — гроші є достатньою мотивацією.
Романтики напевно найбільше для любителів. А для професіоналів рутини. Біль та радість більш рідкі стани. Якщо забагато болю, то це не норма і над цим треба працювати – читати Тендлера або брати тренування у ментал коуча. Бо завжди є причина: відсутній графік, нестача мотивації, тільт, тощо.
- Ти можеш сказати, що у тебе є «покерний талант»? Чи існує для тебе взагалі таке поняття, як талант у покері?
Себе талановитим не вважаю. Талант у покері існує — в когось кращі в когось гірші початкові здібності.
ФОНД ЕВОЛЮЦІЯ
Ідея заснування фонду для мене була на рівні сотень інших ідей, які ніколи не втіляться в життя. Але у якийсь момент все закрутилось дуже швидко.
- Ви заснували фонд Еволюція. Цікаво взагалі, як це відбулось?
Запит заснувати український фонд був у суспільства від початку вторгнення. Але ніхто ще не був готовий до цього. Ми з Костею говорили про те, що ми могли б це зробити, але тільки на рівні фантазій. Костя був ключовою фігурою і все залежало від того чи наважиться він. Я розумів, що не може існувати кращого українського фонду ніж фонд, в якому є співзасновником Костя Джок.
Це був липень чи серпень 23 року, ми їхали і я йому казав, що хочу з нового року перейти вже повністю на українську і для цього було б добре зробити якусь конфу, просто конфу в діскорді, щоб можна було працювати над грою. Бо останній і найскладніший етап переходу на українську — це саме застосовувати мови під час гри і роботи над грою. Ідея заснування фонду, на той момент, для мене була на рівні сотень інших ідей, які ніколи не втіляться у життя.
Але через кілька днів Костя написав мені. Щось вплинуло на нього, і він вже був повен рішучості створювати фонд. Сказав що домовився з Біг Гогі робити втрьох. Я подумав, ну з Біг Гогі, то буде взагалі розрив. Я став будувати плани як через пів року-рік ми почнемо роботу над фондом. Але ще через кілька днів Костя написав знову. Сказав що домовився ще з Ігорем і нам треба «зідзвонитися» вчотирьох, щоб почати роботу над фондом. Все закрутилось дуже швидко. Фундаментальні рішення приймались один за одним. Протягом наступних трьох місяців мені постійно кортіло сказати, «давайте повільніше», «давайте краще все обдумаємо, підготуємося», але я цього не робив. Натомість намагався встигати за ритмом.
Коли Костя домовився з Володею — це був неймовірний успіх. Було зрозуміло що в нас тепер зовсім інші перспективи в найближчому майбутньому.
Під час одного з наших постійних «зідзвонів», ми затвердили емблему фонду, і Костя сказав: «У нас є емблема, тож вже можна анонсувати набір гравців». Він написав пост-анонс про початок набору гравців через тиждень. Це був один з тих випадків, коли я хотів сказати «давайте повільніше, в нас ще купа не закритих технічних питань», але я цього не сказав, як і сто разів до цього. Разом з анонсом про набір, Костя написав оголошення про те що нам потрібні робітники. Так ми познайомилися з Ромою. Через півтори години після знайомства ми запросили його бути співзасновником і запропонували рівні умови, і навіть трошки кращі, бо розуміли його високу цінність для команди. Роман закрив питання про які ми й гадки не мали як дати раду. Пазл склався.
- Яка перевага фонду Еволюція над іншими фондами в Україні?
Маємо найкращий рівень навчання, думаю це головна перевага.
- Чим відрізняються українські гравці від інших у покері? У чому може бути наша професійна перевага?
Перевагою може стати підлаштування під опонентів. Ми працюємо над стратегіями проти різних типів опонентів. Якщо ми наберемо достатнього масштабу, це може створити таку особливість, коли поглянувши на стати українця, ти нічого не зможеш знати про те, як він гратиме конкретно проти тебе.
Наразі український прапор мені нічого не каже про гру людини. Є серед українців і любителі, і регуляри різних стилей гри. У нас є перекос в бік регулярів порівняно з іншими країнами. Але ми не на першому місці по цьому показнику.
- Фонд Еволюція. Яким ти бачиш його головне завдання? Яким ти бачиш фонд через п’ять років?
Два головних завдання. По-перше, якісно навчати гравців від низьких до найвищих лімітів. По-друге — розвиток українського ком’юніті і контенту.
Українці споживають російський продукт і знаходяться серед росіян в першу чергу через те, що немає якісного українського аналогу. Це стосується і навчання в фонді, і контенту на Ютюбі, Твітчі, тощо. Наша задача зробити так, щоб іноземцям варто було вчити українську, заради споживання нашого продукту. А українці знали, що їм пощастило бути українцями і «за парєбріком» немає нічого цікавого.
ЖИТТЯ ПОЗА ПОКЕРОМ
- Розкажеш трохи про особисте? Маєш дівчину/дружину/сім’ю?
Маю сина, дуже його люблю. З дружиною розійшлись місяць тому.
- Як ти проводиш вільний час? Маєш якесь хобі?
Зустрічаюсь з сином, братом, друзями. Сьогодні тато приїхав до Львова погостювати. Завтра підемо з ним на «Я Побєда і Берлін». На днях дослухав аудіо книгу Кузьми «Місто, в якому не ходять гроші». Всім рекомендую. Був вражений, ніби після перегляду голлівудського фільму. Не буду казати якого режисера, бо то вже буде спойлер.
Хобі на паузі. Граю на гітарі, але як почалась ця двіжуха з Еволюцією, то не маю часу на то.
- А як щодо музики? Це дуже цікаве захоплення, серед покеристів ще не зустрічав.
Я у 16 років взяв у руки гітару і певний час мене більше нічого не цікавило окрім неї. Музичну школу я не закінчував. А щодо діджейства… Моя мама була ведучою різних заходів, і я часто включав музику на таких святах. Але я би не назвав себе творчою людиною)
БЛІЦ
- У чому сенс життя? (для тебе)
То особисте, зараз не готовий про це
- Що би ти порадив собі на початку покерної кар’єри?
Нічо не радив би, бо я себе не послухав би, я ж знаю
- Ахха! Геніальна відповідь! Я сам такий був… Скільки тобі років?
31
- Де народився і виріс?
Запоріжжя
- Твій знак зодіаку?
Водолій
- Маєш домашніх тварин?
Тільки рослини
- Який у тебе телефон?
Ксіомі якийсь. Пару місяців тому оновив, бо старий здихав вже
- Твоя улюблена страва?
Суші
- Поїдеш колись на WSOP?
Так
- Скільки років залишилось покеру?
Здається ми проґавили той момент, коли покер мав закінчитися, тож тепер він з нами до кінця
- Яка у тебе мрія?
Щоб русня зникла з нашої країни і життя
- Яка книга справила на тебе найбільший вплив?
Роберт Кіосакі «Багатий тато, бідний тато»
- Три твоїх улюблених фільми?
1) Вогнем і мечем. Це останній фільм, який я подивився і досі трохи під враженням.
2) Одного разу в Голівуді. Бо щось із Тарантіно має бути в цьому списку.
3) Матриця трилогія. Віддам данину дитячим та юнацьким вподобанням.
-Твоє головне життєве правило?
Завжди мати ціль
- Ти задоволений своїм життям?
Так
Цікаво? Дізнайся більше про фонд Еволюція!
