Єгор «BigGOGI» Зарев — один із засновників фонду «Еволюція». Гравець високих лімітів МТТ, відомий український стрімер, а до цього — кеш-гравець із багаторічною дистанцією, котрий робив навчальні відео ще тоді, коли існував Full Tilt. Легендарний BigGOGI!
РОЛЬ ПОКЕРУ У ЖИТТІ
Покер дає та покер і забирає
- Єгор, коли я починав цікавитись покером у 2010 році (здається), ти уже робив навчальні відео на НЛ200 для Покерстратеджі. Коли ти почав грати і чому?
Привіт! Дякую за можливість знову звернути увагу людей до моєї персони!
Я почав грати понад 20 років тому. На запитання «чому» можу лише сказати, що на той момент це мені здавалося вдалою ідеєю.
- Ти не жалкуєш, що обрав такий шлях, а не якусь іншу професію? Де би ти ще міг реалізуватись?
Я думаю, що лише людина з мертвим мозком ніколи не запитує себе: what if?
Не можу дати однозначної відповіді, адже коли я був молодим постійне змагання та невпинний розвиток, при цьому — не виходячи з дому, здавалися надзвичайно привабливими. З віком виявилося, що від цього теж можна втомитися. Мій шлях був непростим — мені не вдалося досягти омріяних висот. Звісно, час від часу постає питання, а ким би я міг бути? Мене втішає, що насправді я не лише покерист: я ще блогер, стрімер і, скажімо, інфлюенсер, співзасновник кращої української школи покеру; я — батько і чоловік, при цьому — хороший.
- Ти сам дуже довго грав у кеш і лише досить нещодавно перейшов у МТТ. Що би ти порадив людям, котрі грають МТТ у «любительському» режимі, але хотіли би стати професіоналами?
Моя думка стосовно цього незмінна — я би НЕ радив ставати професіоналом. Люди схильні недооцінювати, наскільки складною є професія покериста. Отже, зазвичай, по-перше я відмовляю. Так, є люди, для яких покер — це просто гра та тимчасове захоплення, а є люди, для яких це — покликання. Їм я раджу бути чесними з собою, тверезо оцінювати, що чекає на них в майбутньому: багато роботи та нон-стоп зростання над собою. Без цього в покері нема що робити.
я би НЕ радив ставати професіоналом
- Які твої головні помилки у покері? Не шкодуєш, що не перейшов у МТТ раніше, наприклад?
Помилок я зробив протягом кар’єри незліченну кількість. Але, якщо виділити найголовніші, то ось вони:
1. На певні періоди зупинявся в розвитку.
2. У певні періоди замість соціалізації та пошуку підтримки в професіоналів-одинодумців замикався в собі.
3. Не мав інвестиційної рутини. Я поясню: кожен покерист щомісяця має дисципліновано інвестувати хоча б 10% свого чистого прибутку в якісь фінансові інструменти. Тим самим — нарощувати не лише банкрол, але й фінансовий капітал.
- Ти колись виконував SuperNovaElit на Pokerstars. Отримував 100 тисяч доларів за рік (рейкбеком) і навіть робив про це відео. Це був твій пік кар’єри? Чи який період був твоїм піком?
Мені важко назвати це піком кар’єри, хоча (цілком ймовірно) саме так це й було. Якщо чесно, я все ще — оптиміст. Я вірю, що пік ще попереду. І хай йому грець!
- Що у покері дало тобі найбільший прогрес? Чи був якийсь такий період, коли ти відчув, що знаєш щось таємне про покер?
За 20+ років таких періодів було безліч. Буде їх багато і в майбутньому. Ризикуючи набриднути читачеві, повторюся: постійне навчання — це запорука успіху. Ніяк інакше.
- Взагалі, що дав тобі покер у матеріальному плані: ти купив квартиру? Машину? Вклався у бізнес?
Покер дає та покер і забирає. У мене свій дім, міцна родина. Машина теж є, хоч і старенька. Мій перший справжній бізнес-проект — це Еволюція. Раніше, окрім покера, взагалі нічого робити й не хотілося. Та я за це платив: нервами, здоров’ям, часом. Особливо часом.
- Плануєш колись закінчити кар’єру? Уявляєш себе у старості за грою у покер?
Тут треба чітко сказати: я люблю грати в покер. Та я ненавиджу той факт, що я ЗМУШЕНИЙ це робити. Я завжди вважав, що до 40 років уже буду достатньо успішним у фінансовому плані, щоб працювати рівно стільки, скільки я хочу; працювати суто над тим, над чим хочу. Ну, і що я вам маю сказати? Тепер це є мій план до 60 років. За винятком періодів, коли мене поглинає чи депресія, чи апатія, у мене не виникає бажання байдикувати. Не робити нічого для мене — це кінцева зупинка. Я маю щось робити, я люблю бути зайнятим. Тому я легко уявляю себе в старості за грою в покер, але у випадку, якщо мені того хочеться.
- Чого у покері найбільше: романтики, рутини, болю чи радості? Що особисто тебе так довго мотивує залишатись у грі?
Романтику я втратив. Це прикро, але факт. Рутини — надто багато. Біль та радість — це суто питання перспективи. Ці речі (навіть в періоди космічних зльотів чи пекельних падінь) регулюються внутрішньо. Пам’ятаю, як під час піврічних даунсвінгів мої очі палали, я прагнув зростання, камбеку та «помсти»; так само як і коли гроші ледь не друкувалися за покерними столами, все відчувалося сірим, прісним та безрадісним. Та й навпаки, звісно.
Щодо мотивації — з цим часто проблеми. Іноді мене мотивує висока зірка в небі та ідея, що мій пік ще попереду. Та в інші періоди — безвихідність, бо це є моя професія і рівнозначну винагороду за труд в іншій сфері я не бачу.
- Ти можеш сказати, що у тебе є «покерний талант»? Чи існує для тебе взагалі таке поняття, як талант у покері?
Талант існує. І в мене він є. Але талант без навчання — це як багаття без дров.
ФОНД ЕВОЛЮЦІЯ
Думаю, що в майбутньому ми станемо найбільш психологічно стійкими. Бо те, через що ми проходимо, нас загартує
- Ви заснували фонд Еволюція. Цікаво взагалі, як це відбулось із твого боку?
Стосовно цього ми час від часу спілкувалися з Костей. Відокремлення від рос ком’юніті створювало перспективу для проекту, що буде підживлений національною ідеєю. Оскільки створення та розвиток україномовного покерного ком’юніті я вважав дуже важливим та докладав до цього максимальні зусилля, цілком логічним наступним кроком було створення покерної школи для українців. Бо в цьому виднілися і фінансові перспективи, і серйозний виклик підняття конкурентоспроможності українських гравців на світовій покерній арені. І все це — на фоні зміцнення та зростання покерної спільноти.
І саме завдяки Кості це стало можливим. Це він об’єднав однодумців. І нам вдалося створити Еволюцію.
- Яка перевага фонду Еволюція над іншими фондами в Україні?
На відміну від інших співзасновників, я — єдиний, хто ніколи раніше не бував в покерних школах. До створення Еволюції я взагалі не розумів, що це за звір такий, і яку, насправді, перевагу отримують ті, хто вчиться та тренує в сильних школах. Потенційно, я можу довго перелічувати наші конкурентні переваги, але давайте по-чесноку: я не знаю, як і чому вчать в інших школах. Мені нереально важко порівнювати.
- Чим відрізняються українські гравці від інших у покері? У чому може бути наша професійна перевага?
Думаю, що в майбутньому ми станемо найбільш психологічно стійкими. Бо те, через що ми проходимо, нас загартує. Плюс, тепер в прямому доступі є топове покерне навчання рідною мовою, читай — недоступне тим, хто не володіє українською. Ексклюзив. Ми будемо дуже сильними.
- Фонд Еволюція. Яким ти бачиш його головне завдання? Яким ти бачиш фонд через п’ять років?
Давайте на чистоту. У світі українців вважають фішами, принаймні це стосується оффлайну. І, на мій погляд, головна мета Еволюції — назавжди це змінити. Я мрію, що ми зростем в рази, навчим сотні гравців грати так, що переляк на обличчі опонента, чи спалений ним таймбанк в дорогому турнірі стане чимось звичним для українця. Я мрію, що неодноразово на фіналках престижних івентів буде лунати: Взяли! Еволюція! Україна!
- Можливо, у тебе є якесь окреме бачення, яке би ти хотів реалізувати у фонді? Наприклад, підготовку оффлайн гравців.
Так, є кілька речей. Якщо не проти, то стисло та тезами:
- Створити Еволюція Junior — школа для початківців.
- Еволюція Preschool — безкоштовні навчальні курси для любителів, що хочуть перегравати друзів на кухні, краще орієнтуватися в покерному світі, ліпше виступати за будь-яким столом.
- Еволюція Offline — тут, наче, зрозуміло.
- Еволюція Cash — знову ясно-понятно.
- Еволюція Trading (?) – це я вже зовсім фантазую… але я ж можу мріяти, так?
ЖИТТЯ ПОЗА ПОКЕРОМ
- Розкажеш трохи про особисте. Ми знаємо, що у тебе дві доньки. Як це бути батьком для двох дівчат?
До будування та розвитку родини я ставлюся не менш серйозно, ніж до кар’єри. Ми з дружиною разом під 25 років, старшій доньці скоро 12, молодшій — невдовзі 9. Я не можу похвалитися тим, що приділяю дівчатам багато часу. Але над стосунками всередині я завзято працюю. Тримаю руку на пульсі щодо щастя дружини та напрямку розвитку і виховання доньок. Я їх дуже люблю. Вони мене теж. Це чудово та безцінно. Та я пам’ятаю, що таке щастя не просто звалилося з неба. Його треба берегти та культивувати.
- Ви разом знімаєте відео для тік-тока. Хто придумує сценарії, хто подає ідеї?
Тут теж треба чесно, так? Ну ок. Частково сценарії пишу я сам, частково звертаюся до талановитого друга, частина — спільна творчість, що створена в групі моїх друзів-ентузіастів на мозкових штурмах. А щось — банально цупимо в інших.
- Чи є у тебе якийсь особистий час, котрий ти проводиш наодинці? І чи маєш якісь інтереси окрім покера? (читаєш щось, граєш у якісь ігри, тощо)
З вільним часом є проблеми. Бо час є найціннішим ресурсом. Іноді мені дійсно треба бути наодинці і за необхідності я шукаю для того можливості. Я читаю книги, дивлюся фільми та серіали, цікавлюся Голлівудом та дивлюся ютуб на цю тему; іноді — граю в плейстейшн чи шахи.
- Ти мав коли-небудь справжнє хобі?) Тому що покер – це робота, як ти уже міг зрозуміти)
Повноцінного хобі я не маю, хіба що вищезгадані тік-токи. Раніше покер був хобі, та став роботою. Відтоді хобі бракує.
БЛІЦ
- У чому сенс життя? (для тебе)
Немає
- Що би ти порадив собі на початку покерної кар’єри?
Запобігти найголовніших помилок
- Де народився і виріс?
Одеса
- Твій знак зодіаку?
Терези
- Маєш домашніх тварин?
2 собаки, 2 кота, 1 кішка. Ще, наче, рибки є. Та мене вони не цікавлять.
- Який у тебе телефон?
Якийсь айфон. Щось добре, але не з останніх.
- Твоя улюблена страва?
Важко. Я – кишкоблуд. Більш за все в їжі ціную різноманіття та можливість вибору.
- Поїдеш колись на WSOP?
Я не знаю
- Скільки років залишилось покеру?
Два
- Яка у тебе мрія?
У мене точно були якісь мрії. Зараз — лише Перемога. Ну, може ще повна фінансова незалежність.
- Яка книга справила на тебе найбільший вплив?
Немає такої. Кожна книжка щось залишила по собі. Останнім часом найважливішою була «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі», В. Франкл. Допомогла мені вийти зі ступора на початку війни та почати щось робити.
- Три твоїх улюблених фільми?
1. Краще не буває
2. Страх та ненавість в Лас-Вегасі
3. Дедпул
-Твоє головне життєве правило?
Все буде Добре
- Ти задоволений своїм життям?
Ні. Але читай попередній пункт.
Цікаво? Дізнайся більше про фонд Еволюція!
