Ігор «Arodnas» Попик — один із засновників фонду «Еволюція». Гравець високих лімітів та топовий тренер (до цього — у фонді FiatLab). Спеціалізується у сфері розробки стратегій гри.
РОЛЬ ПОКЕРУ У ЖИТТІ
Покер — це інструмент досягнення твоїх мрій.
- Ще у 2010 році (здається) ми з тобою разом ходили у один покерний клуб… Ти, до речі, тоді був як легенда.
Справді? Я не в курсі.
- Ну, ти ж сидів прямо у клубі і на очах у всіх вигравав в онлайн турнірі 15 тисяч доларів. Всі сиділи із роззявленими ротами…
Ну, слухай, я там щось вигравав, потім програвав все назад, потім знову вигравав і так далі по колу. Так що все це було не дуже серйозно.
- Як би не було, ти пройшов великий шлях. Що тебе мотивувало залишатись у грі?
Основна мотивація це реалізувати себе як професіонала і звичайно що досягти успіху, тобто вийти на справді високий рівень. Мені завжди хотілось грати все вищі і вищі ліміти.
- Ти не жалкуєш, що обрав такий шлях, а не якусь іншу професію?
Ще зі школи, коли я навчився грати у покер, мені хотілось робити лише це… У моїх батьків було трохи інше бачення ситуації, тому довелося витратити ще декілька років на універ… який я так і не закінчив, але то вже інша історія.
- Чому покер? Просте питання, але люди приходять у покер із різних причин, проте залишаються... Заради чого вони залишаються, на твою думку?
Залишаються, якщо у них виходить (сміється). Якщо у людини не виходить, їй не вдається грати і вигравати — вона не буде будувати свій життєвий план на цьому. Але по суті покер — це інструмент досягнення мрій. Все залежить лише від тебе. Ти можеш працювати над грою, працювати над собою і маєш шанс досягнути великого успіху. Звісно, не всі стануть легендами світового покеру, як Даніель Негреану, чи як Володимир Паламар (сміється). До цього рівня дійдуть найталановитіші плюс найпрацьовитіші, але така можливість є у всіх і цим покер дуже крутий.
- Все це ти говориш із точки зору роботи над грою, щоденної дисципліни… а от чи існує «покерний талант»?
Звичайно. Не всім вдається уже на початковому рівні. Хтось приходить у покер і дуже швидко втрачає запал… На наступних рівнях також є свої нюанси. Є люди, яким все дається легко, швидко — їхні особливості характеру дозволяють їм легко прогресувати у грі, а комусь для цього доводиться витрачати набагато більше часу і зусиль.
Багато історій, коли професійні геймери, приходять в покер і дуже швидко прогресують. Тобто це люди, котрі вже мали досвід побудови стратегій і тактик у інших іграх… Але найважливіше, як на мене, це те, чи готова людина повністю віддаватися справі. Чи готова вона бути «задротом». Бо якщо ні, то шанси на успіх дуже малі, потрібно горіти і віддаватися на 100, на 200%.
Але у цілому, думаю, що будь-хто, хто навчився бити хоча б АБІ5 — може піднятись до АБІ50, а там вже можна заробляти по декілька тисяч доларів у місяць, що в реаліях України — дуже хороші гроші.
- Що би ти порадив людям, котрі грають дешеві турніри і виграють якісь невеликі гроші? Брати тренера, йти у фонд чи просто старатись піднімати АБІ?
Звичайно, брати тренера. На початковому рівні у фонд вас можуть не взяти… Ми, наприклад, поки що супер-початківців не беремо, бо для цього навчання потрібні великі тренерські і адміністративні ресурси. Проте, зараз не складно знайти собі тренера серед гравців, які вже перебувають у фондах і отримувати дуже хороші знання за невеликі гроші. Це дасть вам дуже крутий буст і, як на мене, це найефективніший шлях. Плюс дивитись все що знайдете на ютубі, не тільки про теорію, але й всякі інтерв’ю, подкасти професіоналів.
- Твої головні помилки у покері?
Гра не по банкролу — найбільший мій покерний гріх. Протягом перших 5 років «кар’єри» я залив сотню банкролів, від маленьких (500-2к) до великих (10-100к).
Грав все підряд: спіни, снг, мтт. Розкручувався на низьких лімітах і завжди все програвав на високих.
Ну, і друге це те, що не брав тренера. Хоча за це я собі не дуже дорікаю — 10 років тому такої культури у принципі не існувало. А ось зараз не шукати собі учителя — це уже неприпустимо. Без нього твій саморозвиток затягнеться на роки.
- Чекай, а як же гра п’яним?
Ха! Звичайно, я грав п’яним (сміється). Всяке бувало. Але це вже більше питання до стилю життя. Студентські роки в мене видались доволі шаленими і, безперечно, це все впливало на гру.
У будь-яку неділю ти можеш виграти гроші, котрі змінять твоє життя. Як тобі така романтика?
- Що у покері дало тобі найбільший прогрес? Чи був якийсь такий період, коли ти відчув, що знаєш щось таємне про покер?
Тут відповідь очевидна: період перебування у фонді ФанФарм, а потім Фіатлаб. За рік у Фарфармі я дізнався про покер більше, ніж за п’ять попередніх років. А за рік у Фіатлабі — більше, ніж за весь час до того.
Але просто «перебувати», насправді, це не зовсім правильне формулювання. Адже фонд — це набір можливостей і в першу чергу від тебе залежить, як ти будеш ці можливості використовувати. Ти маєш навчитись користуватись всіма софтами для роботи над грою — ХРК, ФЗ, солвери, освоїти h2n на хорошому рівні, зрозуміти математику гри, набиратись ігрового досвіду. І фонди дають інформацію, як це все зробити, але за тебе ніхто це не зробить. Тому просто перебувати — мало, потрібно багато працювати.
- Взагалі, що дав тобі покер у матеріальному плані: ти купив квартиру? Машину? Вклався у бізнес?
Ні, для мене це ніколи не було приорітетом. В першу чергу я завжди прагнув досягнути високого рівня, грати дорожче і краще ніж я грав, і робив все для того, щоб реалізувати цю ідею. Коли у мене була можливість купити квартиру, машину, я розумів, що це не змінить моє життя, але якщо я при цьому втрачу половину, чи більше від свого банкролу — це віддалить мене від моєї цілі. Тобто тут математика не складна для мене: маєш 100к і купуєш квартиру за 50к? Я пас. Маєш 500к і хочеш купити квартиру за 50? Ну окей, можеш собі дозволити
- Ти плануєш колись закінчити кар’єру? Уявляєш себе у старості за грою у покер?
З віком гріндити стає все складніше, навіть зараз, у 29 років я вже відчуваю це. Раніше я міг грати 15 столів 10-12 годин підряд, прокидатись наступного дня і спокійно грати далі таку саму сесію. І так протягом місяця без вихідних, без проблем. Зараз, навіть 3 сесії підряд вже для мене складно даються, а особливо недільна сесія, де зазвичай граєш дорожче і емоційно це переноситься важче. То вже на наступний день без вихідного мені не обійтись.
- Чи існує ще у покері романтика? Чи місце для творчості? Пам’ятаєш, як колись Філ Айві робив якісь божевільні «муви», потрійні ререйзи із блефами — всі дивились на це і захоплювались.
Для мене романтика у покері це про можливість досягнення мрій. Будь-яка талановита людина може прийти в покер і досягти великого успіху. Звичайно, що в інших сферах ця можливість також присутня, але, як мені здається, в Україні із цим зараз надзвичайно складно у переважній більшості сфер. Люди працюють десятиліттями за мізерні зарплати і в них нічого не змінюється та нема ніяких перспектив на майбутнє.
Щоправда, здебільшого покер — це все-таки рутина, до цього також треба бути готовим. Щодня ти сідаєш і робиш одне й те ж — гріндиш турніри та працюєш над грою. Комусь це подобається, комусь це може набридати періодично, але такий шлях розвитку. Кінець кінцем, одного дня все може сильно змінитись. Кожної неділі, наприклад, ти можеш виграти Sunday Million і тобі насипе 100 тисяч доларів. Як тобі така романтика?
- Згоден. Виграти у якийсь момент life-changing money — це надзвичайно мотивує.
ФОНД ЕВОЛЮЦІЯ
- Ви заснували фонд Еволюція. Цікаво взагалі, як це відбулось. Хто висунув цю ідею? Скільки взагалі людей брало участь у цьому?
Все почалося з Koсті Джока.
Він ще рік тому на стрімах говорив про те що хоче створити український фонд.
Розкажу по секрету, що коли Костя вступав до ФЛ, я, будучи на той момент, одним із тренерів ФЛ і знаючи, на скільки серйозно там ставляться до захисту інформації, попереджав одного із засновників про те, що Костя має на меті створювати свій фонд і що в цьому є певні ризики…(надіюсь Костя це мені пробачить (сміється), ми тоді ще не були знайомі)…
А вже через півроку ми будували спільні плани. Так що Костя всіх нас об’єднав. БігГогі, Руслана Сплата, нас з Вовою знайшов у ФЛі, ну а Рома Вандер у останній момент, вже перед самим відкриттям знайшовся сам, із чим нам дуже повезло, між іншим, Рома - супер крутий!
- Яка перевага фонду Еволюція над іншими фондами в Україні?
Тут все просто: ми граєм найкраще, ми граємо найдорожче.
Але наші амбіції не закінчуються тим, щоб бути найкращим фондом в Україні, тому що в цьому плані об’єктивно конкуренція зараз не надто висока.
- Чим відрізняються українські гравці від інших у покері? У чому наша професійна перевага? Чи правда те, що ви зараз викладаєте більш такий помірний стиль гри, більш збалансований?
Не зовсім. Агресія в покері це ключовий елемент для хорошої плюсової гри. Від неї неможливо просто взяти і відмовитись. Але ми працюємо над тим, щоб знаходити ситуації, де ця агресія вже не приносить додаткового ЄВ. Таких ситуацій не мало і це дозволяє зекономити час та енергію для того, щоб концентруватись на більш важливих ситуаціях, де ми справді можемо заробляти гроші.
- Фонд Еволюція. Яким ти бачиш його головне завдання?
Основне завдання — це вибудувати таку систему навчання, де наші гравці будуть показувати найкращі результати. Сказати звичайно простіше, ніж реалізувати, але ми над цим працюємо і йдемо до цього.
ЖИТТЯ ПОЗА ПОКЕРОМ
- Розкажеш трохи про особисте? Під час прямої трансляції я бачив у тебе обручку на пальці… Коли одружився?
Так, обручки маємо, але офіційно поки ще не розписані.
- Дружина грає у покер?
Так, звичайно. (сміється) Я всіх навчив грати у покер! Брата навчив, Настю навчив, намагався навчити котів, але вони поки що не піддаються.
- Як ти проводиш вільний час? Маєш якесь хобі?
Більшість часу приділяю або грі в покер, або роботі над грою, підготовці до тренувань, а якщо не треба робити нічого конкретного, можу просто сидіти копатись в базах, щось рахувати. Я такий чувак, що мені доволі складно зупинитися у цьому плані. А якщо вже сил не залишається, то йду дивитись якісь ютуби, твітчі, тіктоки. Якби не Настя, то я, мабуть, взагалі б із дому не виходив, а так ми з нею частенько ходимо по всяким кафешкам, рестікам, іноді подорожуємо.
- А як в тебе справи із спортом?
Справи так собі, але це для мене зараз дуже актуальне питання.
Місяць тому почав знову ходити на настільний теніс. Займаюся зараз двічі на тиждень і як завжди сподіваюсь, що цього разу вийде не закинути його через певний час, тому що зараз вже краще розумію наскільки це важливо для загального самопочуття.
БЛІЦ
- У чому сенс життя?
Нічого собі бліц питання. Я думаю, що у різні етапи життя — різний сенс. Тобто сенс життя це те, чого ти найбільше прагнеш. Мій сенс зараз у покері, у розвитку фонду. Якщо узагальнити, то думаю, що сенс життя у розвитку і у пізнанні світу та себе.
- Що би ти порадив собі на початку покерної кар’єри?
Негайно шукай тренера!
- Скільки тобі років?
29.
- Де народився і виріс?
Народився я у Вінницькій області. У віці п’яти років ми переїхали у місто Коломия, Івано-Франківської області.
- Твій знак зодіаку?
Водолій.
- Маєш домашніх тварин?
Двох котів. Хлопчик і дівчинка.
- Який у тебе телефон?
Якийсь Iphone 12 або 13… Точно не знаю.
- Поїдеш колись на WSOP?
Обов’язково! Це лише питання часу.
- Скільки років залишилось покеру?
Всі.
- Яка у тебе мрія?
До речі, Лас-Вегас.
- От бачиш! Ти все ж таки зберіг романтичну мрію у покері :) Яка книга справила на тебе найбільший вплив?
Книги це не моє.
-Три твоїх улюблених фільми?
Хмм, давай краще 3 улюблених актора: Леонардо Ді Капріо, Бред Пітт і Едвард Нортон.
-Твоє головне життєве правило?
Якщо сьогодні не вийде, то завтра я спробую ще раз.
- Ти задоволений своїм життям?
Так!
Цікаво? Дізнайся більше про фонд Еволюція!
