Друкарня від WE.UA

Вільне серце

А серденько нарешті вільне, не кохає,

Й до біса легко стало на душі —

Ні споминів, що ранами стискають,

Ні "як ти там?" в зрадливій тишині.

Тепер собі живу — як враніш вітер,

Як кава, випита на самоті.

Без драм, без сліз, без зайвих тих "привітів" —

Я є творцем і птахом в вишині.

І босоніж по мріях, не питаю,

Чий погляд там горить десь у вікні...

Бо серденько нарешті не кохає —

Й до біса легко стало на душі.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Катерина Горбатюк
Катерина Горбатюк@notatkynevmiloyi

Нотатки невмілої письменниці

8Довгочити
68Перегляди
6Підписники
На Друкарні з 23 березня

Більше від автора

  • Розум митця

    Квіти, туман і творів недопалки,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • За лаштунками жаху

    А ви знаєте, як це, творити, живучи за лаштунками жаху?

    Теми цього довгочиту:

    Вірші
  • Мій світ (вірш)

    Я люблю світ, люблю його звучання.

    Теми цього довгочиту:

    Війна

Це також може зацікавити:

  • Дід Михайло

    Сонце пряжило шкіру. Трава була висока й густа, в ній снували колонії комах, долаючи перепони з битої черепиці, камінців і всілякого залізяччя. Дача буяла різноцвіттям і була заповнена людьми, і всі ті люди були моєю ріднею.

    Теми цього довгочиту:

    Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Дід Михайло

    Сонце пряжило шкіру. Трава була висока й густа, в ній снували колонії комах, долаючи перепони з битої черепиці, камінців і всілякого залізяччя. Дача буяла різноцвіттям і була заповнена людьми, і всі ті люди були моєю ріднею.

    Теми цього довгочиту:

    Література