Памʼятаєте гру по Дедпулу? Що ж, це фактично його молодший братик, який абсолютно таким же чином ламає 4 стіну, проте події тепер відбуваються у відкритому світі, геймплей базується на трюках і швидкості, а ми знаходимся посеред зомбі-апокаліпсису.
Швидкість, стиль, різанина
Геймплей базується на комбінації зброї яка завдає різну шкоду різним ворогам та постійному руху використовуючи довкілля на локаціях. Якщо ви думаєте що заради ефективного вбиства зомбі достатньо встати за укриття то ви сильно помиляєтесь – вас зʼїдять менше ніж за 10 секунд. Тому щоб хоча б продовжити термін свого життя слід постійно: 1) ковзати по поруччям, рейкам, краях дахів 2) бігати по стінах 3) відскакувати від предметів (машин, вентиляторів, зонтів на вулицях). Після цього вже можна доставати свою диво-зброю та палити по ворогам, ще більше набиваючи стиль. Він тут потрібен для активації підсилювачів, які гравець може збирати виконуючи завдання. Зазвичай вони додають дивні ефекти – вибух під час відскоків, вогненна куля або блискавки під час ударів рукопашною зброєю тощо. Підсилювачі також можна встановлювати на зброю, щоб ваші вороги, наприклад… Вибухали від влучень. Крім цього є проста система перків, які підкручують нам характеристики. Зайнять у гру купа – випробування на швидкість або стиль, побічні квести, порятунок випадкових перехожих і банально сама основна кампанія, яка геть-чисто рясніє різними ситуаціями.
«Г-гравець, ми збираємо літаючий автомобіль! Ми запустимо цей драндулет у повітря, гравець!»
Сюжет у цій грі… Є. Не поганий, не гарний. Магія схована в саміх квестах – це абсолютне ненормальне рандеву протягом якого нам буде треба познайомитися з: студентами, фанатами рольових ігор, бойскаутами-самураями та мексиканськими(гаразд не мексиканськими) ніндзя. Другорядні персонажі тут окремий анекдот – ботанік, інвалід що керує мехою(ще й в доповненні кидає вас як Купера в Titanfall 2), бойскаутниця-самурайша, та сама дівчина що не цікавиться ДНД, король який їсть кору з дерев та чірлідерша яка буде постійно вирубати гравця за його тупість. Про абсурдність подій взагалі мовчу – наприклад для однієї місії треба буде піджарити за деякий час сотню голубів яких ми потім ще й дамо на дегустацію одному з персонажів, або як щодо того щоб надягнути голову носорога та битися з вагонетками на американських гірках? Після подібних завдань квест з пошуками робопса та створення «ядерного меча» будуть здаватися абсолютно нормальними.
«Мені нравиця як воно горить»
Хоча грі вже не один рік, виглядає вона стильно. Зомбі приємно розлітаються на частини, стрілянина зі зброї виглядає гарно, а левел-дизайн… А левел-дизайн заслуговує окремої уваги – абсолютно вся мапа світу напхана рельсами, тросами, батутами та стінами для паркуру. Кожний раз коли стрибаєш за невідомий кут ти знаєш що там гарантовано буде купа елементів довкілля що дозволять тобі продовжити комбо на фоні палаючих ворогів та машин.
Hey-ho LETʼS GO
Тут досить гарний та енергійний саундтрек що під час боїв ще більше задає атмосферу швидкості. Більше тут нічого сказати тому ідемо далі.
Що маємо?
Sunset Overdrive – це свіжий погляд на набридлу формулу темного зомбі апокаліпсису де ми ховаємося від ворогів та шукаємо припаси, яку мало того що перетворили на швидкий та стильний екшн, так ще й зверху приправили абсурдністю та постійними проломами четвертої стіни.
Оцінка: 8,5/10
+ Плюси:
Драйвовий геймплей
Різноманіття перків і зброї
Все ще приємна графіка
Абсурдність та гумор гри
- Мінуси:
Гра завжди буде не серйозною, що для людей які розраховують на якийсь складний сюжет звісно буде не цікавим
