Ось і все, вчорашнім матчем Клівленда проти Індіани розпочався другий раунд плей-оф!
Окрім цього, матчем Г'юстона проти Ґолден Стейт завершився перший раунд плей-оф. Своїми враженнями про цю симематчеву серію, як і загалом, про всі серії плей-оф можете поділитись тут, у коментарях, або ж в моєму телеграм каналі!
Радий буду поспілкуватись з Вами про це!
Ми ж переходимо до наступної серії Сходу, в якій зустрінуться..
Бостон Селтікс (2 місце) - Нью-Йорк Нікс (3 місце)
Сезонна серія : 4-0 на користь Селтікс
На мою думку - це найлегша у прогнозуванні серія, результат якої доволі очевидний. Спробую пояснити чому.
Історично так склалося, що Нікс є одним з клубів НБА, за яким я слідкую багато. Не найбільше, але, в топ 5 точно входить.
Поява інтересу до Нікс приблизно співпала з початком активного відслідковування НБА, а також з приходом Філа Джексона на посаду ГенМена клубу.
Я не знаю, чи це у мене була якась латентна форма садомазохізму, але я продовжував слідкувати за цим френчайзом навіть у дуже темні часи. Не знаю, яким чином мені вдалося пережити цей період не ставши алкоголіком, або наркоманом, але ось ми тут.
Нікс ери Джейлена Брансона - однозначно є найсильнішими, найсвітлішими Нікс з часів Патріка Юїнґа. І ось, перед стартом сезону 2024/25, менеджмент Нью-Йорка вирішив, що прийшов час повертати баскетбольну велич цьому клубу. Два приголомшливі обміни, з початку Мікала Бріджеса, після Карла-Ентоні Таунса.
Після домінуючої перемоги Бостона в плей-оф 2024 року, постало питання : хто кине їм виклик цього сезону?
На той момент, ніхто ще не бачив, що Клівленд та Оклахома можуть бути настільки сильними. А Лука Дончич залишався гравцем Далласа.
Після таких серйозних кроків стало очевидно, що претендентом №1 на "корону" мають стати Нью-Йорк Нікс.
Якщо говорити про топ 5, топ 6 гравців команди, лише Селтікс мали сильнішу підбірку гравців. Таунс ідеально підходив під конструкцію Нікс навколо Брансона, оточену топовими 3&D вінгами типу Анунобі, Бріджеса, Гарта. Окрім цього, КАТ отримав корисний досвід гри поруч з Руді Гобером, що давало позитивні надії на те, що щось подібне вдасться відтворити з Мітчелом Робінсоном.
І ось, сезон розпочинається! Перший матч - виїзд в Бостон, гра проти чемпіонів Селтікс, "убивцями" яких, по ідеї, ці Нікс мали стати.
Матч №1 - поразка з різницею -23 очок. *звук сочного ляпаса*
Ну гаразд, за Нікс все ще не грав травмований Мітчел Робінсон. Та й за Селтікс не грав Порзінґіс. Про цю серію можна судити тільки тоді, коли команди гратимуть в повних складах!
Матч №2 - поразка з різницею -27 очок.
Цього разу також був відсутній Мітчел Робінсон. До якого ще й приєднався ОДжи Анунобі. Але і у Селтікс матч пропускали Джру Голідей та Порзі.
Матч №3 - поразка з різницею -13 очок.
Знову без Робінсона. Селтікс у повному складі.
Матч №4 - поразка з різницею -2 очки після ОТ.
Нарешті дебютував Робінсон. У Селтікс відсутній Горфорд.
Основний акцент у серії :
З перспективи Бостона, передусім варто слідкувати за здоров'ям та ігровими кондиціями гравців.
В серії проти Меджик, Тейтум неприємно приземлився на руку отримавши ушкодження зап'ястя, через що пропустив одну гру. Джейлен Браун, через ушкодження коліна, пропустив декілька останніх ігор регулярки. Джру Голідей пропустив три останні матчі серії проти Орландо через проблеми з підколінним сухожиллям. Тоді як гра Крістапса в серії проти "магічних", зокрема його % влучання - насторожують.
Х-Фактором Бостона - одразу ж можна назвати здоров'я.
Ну і звичайно за тим, на скільки серйозно вони віднесуться до цього протистояння. Чи не спробують вони проїхати й другий раунд на "круїз-контролі" за допомогою свого улюбленого триочкового баскетболу, тактикою "хто кого перекидає".
З перспективи Нью-Йорка, варто звернути увагу на декілька речей.
Чи наважиться менеджмент Нікс звільнити Тома Тібодо по ходу серії?
Насправді, зміна тренера в Нікс назрівала давно. Том Тібодо - дуже хороший тренер. Специфічний, але якісний. Проблема конкретно з Нікс, полягає у тому, що ця команда надто хороша для нього, надто талановита.
Одна справа коли під його керівництвом грали Джуліус Рендл, Айзея Гартенштайн - типаж гравців, які, можливо, в дечому поступаються іншим баскетболістам за талантом, проте здатні їх перепрацювати, здатні компенсувати відсутність тих чи інших навичок важкою працею.
Яскравим прикладом став склад Нікс сезону 2020/21, від яких ніхто нічого не чекав, а вони взяли і посіли 4-те місце Східної Конференції вийшовши тоді в плей-оф. Відкрийте їх склад і подивіться, хто тоді за них грав, щоб зрозуміти про що я.
Нікого з сучасної стартової п'ятірки, якщо щось.
Яка, на мій погляд, може грати значно краще, ніж під керівництвом Тібодо.
Якщо хочете, Тібодо є водієм умовного КрАЗа, якого по ходу їзди пересадили якщо не за болід Формули-1, то явно за дуже хорошу та якісну іномарку.
Якщо вже навіть Мікал Бріджес, "Залізна Людина" НБА, який ще не пропустив жодного матчу у своїй кар'єрі, робив зауваження Тібодо, щоб той трохи дав перепочити основі і частіше використовував запасних гравців.
Що Мікал Бріджес, що ОДжи Анунобі є значно кращими гравцями, ніж просто 3&D вінги, які стоятимуть по кутах і чекатимуть на скидку під триочковий. Через них можна ініціювати комбінації. Як мінімум частіше, ніж це робить Тібодо.
Карл-Ентоні Таунс може частіше грати з м'ячем. Через нього частіше варто грати через, як через пік-енд-рол, так і через пік-енд-поп. Таунс може завершувати епізод проходом під кошик, завдяки своїй швидкості, силі та володінню м'ячем. Таунс може влучати триочкові. Окрім цього його частіше можна використовувати у якості роллера.
Натомість Тібодо найчастіше грає через ізоляцію Брансона. Якого теж, на мій погляд, можна було б частіше використовувати у якості опції без м'яча. Як у ролі статичного шутера, так і у ролі відволікаючого увагу, або ж ставити скрін парнерам. Хоча б тому, щоб давати Брансону частіше перепочивати по ходу матчу.
Не дарма однією з найпоказовіших статистичних метрик є їх рахунок в регулярці проти Бостона, Клівленда та Оклахоми, який складає 0 перемог та 10 поразок.
Ну от яким чином цей Нью-Йорк, під керівництвом Тібодо, збирається обігрувати Бостон? Тим паче, що вони ледве виволокли ноги з Детройта, де по хорошому мало бути 7 матчів. А якщо б Бізлі та Гардавей хоча б трішки краще влучали відкриті трьохи, саме Детройт би пройшов у другий раунд.
Ну ось гратиме Брансон у свою улюблену ізоляцію. В п'ятірці, в якій Горфорд замінить в основі Порзінґіса, ВСІ гравці матимуть змогу безперешкодно розмінятися на Джейлена.
І якщо проти Пістонс, Брансона ганяв один Озар Томпсон, то тут таких Озарів буде два - Тейтум та Браун. Які достатньо швидкі на ногах та габаритні, щоб встигати за Джейленом і робити його життя максимально дискомфортним.
А ще у "кельтів" є Деррік Вайт та Джру Голідей - можливо одні з найкращих оборонців на позиції гарда. Які також не поступатимуться Джейлену, ні в швидкості, ні в габаритах.
Ел Горфорд, як показує практика, все ще може якісно оборонятись під час Дропу. І розмін на нього явно не буде веселим міссматчем.
Навіть якщо взяти наступних чотирьох гравців ротації Селтікс : Порзінґіса, Люк Корнет, Пейтон Прітчард та Сем Гаузер.
Порзі та Корнет й справді можуть виглядати солодкими булочками для розміну. Але у них є значні габарити, що може стати, якщо не проблемою, то як мінімум перешкодою.
Прітчард та Гаузер хоч і не є видатними захисниками, не володіють якимись надзвичайними фізичними даними, але і вони не є тренувальними фішками. Та й як часто Брансон пересікатиметься з ними?
Якщо зробити розворот на 180° - для любого з гравців Селтікс, що атакуватимуть, Брансон буде солодким міссматчем.
А найгірше для Нікс так це те, що в стартовій п'ятірці, таких гравців одразу два : окрім Брансона, таким ще є і КАТ.
Про його проблеми в захисті, зокрема нездатність зупинити навіть равлика під кошиком, знають всі. А ази Бостона в атаці полягають у тому, що вони атакують виключно з-за дуги або ж з-під кошика.
Звичайно, Анунобі та Бріджес мають хороші шанси ускладнити життя Тейтуму та Брауну. Але, з того, що я бачив в серії проти Пістонс, Кейд Каннінґем доволі добре справлявся з їх опікою. Особливо з Бріджесом, який був для нього надто легким, щоб унеможливити його проходи під кільце.
Х-Фактором Нью-Йорка - мусить бути Карл-Ентоні Таунс.
Для того, щоб у Нікс були шанси зачепитись у цій серії, їм має : або скажено щастити під час кидків, або покладатись на травми суперників.
Те, що я напишу далі, теж можна вважати як практично нездійсненну річ, на яку не варто покладатись - Карл-Ентоні Таунс має максимально якісно зіграти як в атаці так і в обороні.
Умовно на 7 матчів перетворитися на щось схоже до Янніса Антетокумпо, або Джоеля Ембііда. На елітного, практично легендарного рівня центрового.
Прогноз : Knicks, Bridges throwing bricks, Thibodeau can't be fixed - Celtics in 5
pics from : nba.com
P.S.
Прев'ю серії Оклахома-Денвер опублікую вже завтра. Перший матч, гадаю, Оклахома виграє без шансів.
