Вступ
Час змінює нас, але не завжди в кращий бік. Чи можна сказати що людство хоча би раз за всю історію жило без притензій, жило в комфорті, жило НОРМАЛЬНО?
Давайте сьогодні розглянемо кроки людства, кроки еволюції, які залишили свій слід зараз, а які втратили на шляху до "зараз", як зміни суспільства привели нас до цього що ми маємо(ефект метелика?), чому ми ніколи не будемо жити в об'єктивному ідеалі(не зачеплюємо релятивізм) та чому світ ніколи не зміниться в кращу сторону, як мільйони років еволюції, створили собі ж ворога?
Все це, та дещо інше, ви зможете прочитати в цій авторській статті.
Історія
Людство весь свій час існування рухалось до забезпечення себе ж комфорту. Віки еволюції повинні були працювати НА людей, а не наоборот(ми ще повернемось до цієї теми), еволюція забезпечувала людей новим, що повинно було допомогти вижити в тваринному світі, радше, продовжити, й так короткий, строк свого існування.
Нові органи/частини тіла, нові характеристики психіки, це наче гра, тільки із підтасованими картами.
Опісля, коли люди намагались групуватись, почали виникати, звичні для соціуму, конфлікти та непорозуміння, які трапляються досі, це базові помилки поганої організації. Рішенням проблем, переважно, було проливання крові, адже про жодне взаєморозуміння на цій стадії розвитку й мови(на той час невербальної) не йшлось. Однак, жорстокий тваринний світ видав свій протест щодо подібних непорозумінь, тому доводилось знову повертатись до групування. Доводилось знаходити спільну мову, невербально: жестикуляція, візуально(малюнки на камінні), а через якийсь час еволюції, додалось й вербальне спілкування, але... не ті цілісні слова, а звуки! Із яких люди, з часом еволюції, складуть слова, мову, закладуть потребу в спілкуванні та комунікації.
Люди наближались до один одного разом із розумінням: "самотність - ворог"(ну, це суто мій вираз можливо, дещо некоректний). Однак, уникнути конфліктів із таким рівнем розвитку(ледве не мінусовим) було важко, погано організовані угрупування починали розпускатись, а хаос зхоплював простір - суцільна антиутопія. Знову перепона негативчику, люди знову наробили помилок, як малі діти, й деморалізовані витрачають час на відновлення, опісля розуміння, себто, усвідомлення. Еволюціонувавши(усвідомивши помилки) Вони зайнялись узлагодженням стосунків, знову доводиться створювати нові угрупування, а із ними наступне розгалуження: соціальні статуси.
Ватажки. З'явились ватажки, соціум розділився на такі собі спільноти із власними ватажками, які починали нав'язувати своїм підопічним власну ідеологію. Можливо, вони мирно ділили територію, а можливо воювали, ірраціонально втрачаючи людей. Як я казав, цей крок у розвитку, аналогічне до інших кроків розгалуження, адже із кожним таким кроком розвитку з'являються нові проблеми, які узлагоджуються в довгостроковій перспективі еволюції. Тому, на цій стадії розвитку не уникнути нових тягарів соціуму, нових проблем, не тільки політичних.
Керувати великими територіями було важко, небезпечно, адже організація, хоч і на новому рівні, була жахлива. Отже, керівництво знову розділяли, на нові посади. З'являлись великі угрупування, які з часом перетворились на держави, імперії, де з'являлась власна політика, закріплена ідеологія, з'являлась мораль.
Ось ми й дійшли до найцікавішого.
Формування перших звичаїв
Згадаємо ту саму Спарту. Хлопців одразу виховували неетичними способами, привчали до надмірної жорстокості, патріотизму та ворожнечі, доки дівчат, наче слабших істот у соціумі, привчали до плити(метафора).
Згадаємо інші держави, Римську Імперію в якій декілька разів змінювалась влада, влаштовувались якісь революції, була жорстока дискримінація, поділ суспільства на різні рівні. То жінкам не можна голосувати на виборах, то рабам не дають бути посеред соціуму, доки влада абстрагує їх від зовнішнього світу на відповідних територіях.
Зробимо трішки більший часовий стрибок, аж до Османської імперії. Султани(ч.р), які мають, ледве не в рабстві султан(ж.р), а також багато слуг-жінок, продовжуючи закладати потребу в фемінізмі на довгі роки. Ведуть кроваві війни, проблеми вирішують на мечах. Султани самі не можуть подружитись, влаштовуючи конфлікти, наймають вбивць(з допомогою свого статку), роблять підлі поступки й вбивають усіх кого заманеться, доки султан не дізнається про це та не лінчує, ледве не своїми руками.
Ще один стрибок, СРСР зі своєю дивною владою, із серйозними конфліктами в державі та поза, Друга Світова Війна, в якій СРСР посідав ледь не ключову роль.
Закладаючи різні звички, інстинкти, які досі вигулькують у соціумі, яких досі не позбавились, адже вони такі нав'язливі як суржик.
Голодомор закладений владою для винищення українців як РОДУ. Геноцид, який дедалі закладав потребу в викорченні жорстокості, в створенні більш лояльних покарань, адже людей, з плином часу, починають дедалі більше цінувати.
Теперішні дні, коли влада просякнута корупцією, коли технології несуть негативний вплив на людей(не завжди), коли люди наближаються, здається, наближаються до повноцінного комфорту. Але такий комфорт вб'є їх.
Релігійні переконання
Кожен потребує підтримки, кожен хотів комусь висказатись, кожному приємно перекидати відповідальність за своє життя на когось іншого, а можливо й на щось інше.
Релігійні переконання наших предків охоплював фетишизм. Мені кортілось відзначити саме цю, достатньо, ранню форму утворення релігійних вірувань. Таким дивним чином, я гадаю, люди перекидали якусь частину свого тягаря на... предмети. Вірили, що саме цей предмет змінить їхню долю, допоможе перемогти в черговій битві за територію. А якщо ні - то до біса такий оберіг! Шарлатанство! Викиньте його, він навіює нещастя та невдачу!
Релігійні переконання фундаментально змінювали людину, з утворення теїзму в житті наших предків, життя дещо змінювалось, мабуть, в дещо негативну сторону, адже деякі частини віри(коли гору брав аскетизм) були занадто абсурдними, інколи деструктивними.
Щодо XXI століття
Ті технології, які в нас є зараз. Декілька мільйонів років еволюції нас привели до тепер та зараз, а вас до цього поста, мене до цієї творчості, президента до цієї країни, країну до війни(яка є деструктивним надлишком того нерозвиненого, колишнього суспільства). Сучасні технології не завжди дають позитивний вплив на нас, і я говорю не про "неякісний контент", а про залежність. Це заїджена тема, яку мені потрібно зачепити, адже залежність від ґаджетів впливає на ментальне здоров'я в першу чергу. Екран телефона, який змусив стільки лиць відчути нещастя, самотність, депресію, фрустацію, апатію, соціофобію. Я не говорю що сидіти в телефоні - це погано і обов'язково несе негативний вплив, головне чергувати соціальні мережі зі здоровим, живим спілкуванням, зі свіжим повітрям, яке є запорукою щастя.
Не буду байдужим до ШІ(штучний інтелект). Може його хтось боїться? Після всіх тирад, щодо його еволюції, що він вийде на інший рівень, усвідомить психологію добра та зла, переступить через декілька стадій психологічного розвитку та... буде розумнішим, а може й сильнішим за людей? Як це жалюгідно звучить.
Світ чахне із кожним кроком еволюції
Ви ознайомились із тим матеріалом, який потрібно було нагадати, аби ви могли детальніше зрозуміти мою точку зору.
• Кожен крок еволюції мав свої власні розгалуження, вони зазвичай були елементарними проблемами, які людям допомогала вирішувати еволюція. Розвиток інтелектуальних здібностей, досвід, а також якісь фізичні зміни, які утворювались під час адаптації до відповідного клімату чи зон проживання. Так ось, з плином часу такі фізичні еволюції залишали свій слід на нашому тілі; деякі такі частини вже зникли, а деякі залишились. Мабуть, вони зникнуть лише в найближчому майбутньому, а може з'явиться щось нове, в залежності від нашого оточення. Ось в чому прикол, що людина має особливу фішку: адаптуватись та звикати. Такі невеличкі еволюції як адаптації переслідують нас у житті. Деякі інстинкти закріпились фундаментально, адже вони буяли протягом усього часу активної еволюції та розвитку, бо із деякими такими боротись почали лише із виникнення психології як галузі.
• Кожен крок еволюції фундаментально змінював людину. Тобто додав щось нове. З появою серйозних релігійних переконань як Буддизм, людина змінювалась під дією теїзму, адже це був її фундамент, на той час. Фундаменталізму просто не існувало, як і реалізму, тому всі ті переконання, які закріплювались цілком фундаментально, утворювали аскетизм, який посідав верхи у людському мозку.
Після відвіданих музеїв(а я їх відвідав чимало) я зробив висновок, що відсотків так 50-70 в житті наших предків посідала релігія. Й це лише за якісь 13-19 століття, а що було давніше, годі уявляти.
Аскетизм залишився й досі, але його частково викорчували здоровим глуздом.
• Весь час еволюції жінки виступали слабшими, вони посідали нищу сходинку суспільства, доки чоловіки виступали мужніми, сильними(психічно водночас), сміливими. А також тут відіграє свою важливу роль патріархат, який закріпився до наших часів, також доволі цілісно. Це не просто поступово закріплювало мізогінію та потребу в фемінізмі, а ще й завищені уявлення про чоловіків, шкідливі уявлення, що чоловіки не є людьми й ніколи не плачуть, боряться бозна за що(за адекватнішу позицію в суспільстві), та є аб'юзерами.
• Таким, вимушеним, чином виник фемінізм. Це добре, це важливо по цей день. Жінки почали відстоювати свої права, що також є частиною еволюції, доки деякі чоловіки закріплювали роль своєї статі, як ґвалтувальників.
З якогось моменту фемізм почав переростати свої межі, перетворюючись на дикі угрупування неадекватних жінок. Гадаю, частиною цієї частини фемінізму, був тренд: "У мужланів немає прав". Той випадок, коли простій іронії перепало бути в списку серйозних проблем суспільства, створених еволюцією.
• Люди створювали комфортний простір протягом мільйонів років еволюції. Вони рухались до рівноваги у суспільстві, вони рухались до толерантності, вони рухались до комфортну та безпеки для всіх, але всі спроби безкінечно розгалужувались, розпускаючи чіткий контроль. Але ми достигли цього сучасного світу, це не ідеал сучасності - і це найбільше лякає. Ми достигли комфорту та безпеки, толерантності, рівності(можливо лише часткових), на надвисокому рівні, до якого ми йшли декілька мільйонів років. Це не ідеал, але це результат. По класиці жанру, кожен успіх розгалужується,дедалі створюючи проблеми. Я вважаю, що в цей раз проблемою виступить індиферентність людей, лінь та розслабленість/неготовність, через яку вони випустять з-під контролю важливий момент розвитку, контролю над усіми своїми наративами комфорту, допускаючи себе до вимирання як виду. Неготовність - ось приклад конфлікту людей із еволюцією. Люди викорчували жорстокість, багато інстинктів та принципів, які утворювались еволюцією для життя, але люди утворили новий аспект життя в якому почали війну проти власної природи.
Однак, я впевнений що і тут людина знайде вихід, і тут людина переможе. Людина не вміє програвати.
Звісно ж, це буде результатом наступних, довгих років еволюції, тому цілковитих підстав для паніки в тут і зараз немає.
Кінець розповіді(підсумки)
Дякую тобі, зацікавлений Читаче, що дочитав до закінчення цієї оповідки!
Що ж я хотів довести? Те, що люди завжди перебільшують, опісля вступають у війну, а еволюція драматизує, тому всі сліди розвитку залишаються на довго-довго! Й тому, щоб позбутись чи, наоборот, взяти під кортроль наш розвток, потрібно дуже багато часу. Люди кожен раз перебільшують, тому вони ніколи не зможуть створити нормальний світ та нормальне життя, а іще ніколи не повернуть все назад. Гадаюч люди заплутались у своєму надмірному бажанні створити комфортне оточення, що несвідомо вступили у війну зі своєю натурою. До прикладу можу додати трансгендерність, та згадати викорчення інстинктів та принципів, які готували людей, захищали їх готовністю. Люди дуже сильний рід, але вони є частиною непереможної природи, яка ніколи нікому не дозволить піти проти власних законів. Можна сказати що люди програють в цій війні? Ні, не можна, люди несвідомо знищать нашу Землю й візьмуть реванш на Марсі.
Світ чахне, тому насолоджуйтесь тим, що є, адже й його не стане.
Звісно, це, власне, моя думка, мої думки обґрунтовані моїми знаннями. Можливо, я десь допустився помилки, але нехай так :)
Ця стаття не несе серйозного/повчального змісту, адже цей задум може здаватись геть абсурдним, це лише моя авторська, власна думка, мій погляд, які можуть бути дуже абсурдними та помилковими, але, все рівно, заслуговують на повагу та лояльне ставлення ♡
Дякую тобі, любий Читаче, іще побачимось!
