Вступ
Лінь - найсильніший ініціатор дій. Саме та, що приковує до тіло до дивану, а погляд до ґаджетів, начебто відмовляючи від дії, аніж змушуючи щось робити. Але насправді саме вона може вас надихнути на створення чогось радикально нового. Й саме через неї ми живемо у світі технологій!
Як? Спробую зараз пояснити
Нейроповедінка: лінь в мозку
Якщо заглибитись у нейробіологію, цебто ближче до мозку, то можна говорити про нього, як загадкову сіру кулю із безліччю абстрактних секторів, які взаємоповʼязані й виконують багато функцій, цебто не одну конкретну, а декілька процесів, підтримуючи загалом усю їхню норму. Метафорично кажучи, це чорнороб, який паше уночі, водночас мріючи про гарне майбутнє. Зрештою це все потребує дуже багато енергії, яку він економить лінню. Отже, все починається саме із нейроповедінкового аспекту економії енергії. Мозок звертається до найлегших способів рішення, ступає на найпростішу стежку, обирає найзрозумілі тексти та найчіткіші плани.
Але якщо зануритись глибше, до природного розуміння мозку, як частини Homo sapiens, то ми розглядаємо його в ролі інструменту виживання, який хвилюється не за дедлайни ваших айтішних проектів, а виживання. Тож тепер це переростає у оптимізацію витрат.
Також я мушу звернутись до розуміння мінливості. Тут ми мусимо зачепити саме страх, із якого проростає її уникнення, бо вона, почасти, передбачає небезпеку(наприклад іти у тумані по швидкісній трасі). Та копаючи глибше до нас підходить розуміння того, що ця неопізнаність вимушує дослідження та опрацювання, це вхід у абсолютно незрозумілу сферу, де мозок має знайти речі за які вчепитись - саме освоєння та створення якихось опор і уявлення постають знайомістю, передбачуваністю, яка не потребує надмірної витрати ресурсів, як непередбачуваність лякає можливостями, що можуть добряче погратись у подразники з мозком.. Химери ліні - це міражі безпеки. Прокрастинація починається із самозахисту від невдач та складностей.
Як "лінь" змушує нас створювати?
Аби зменшити мінливість, потрібно зменшити кількість кроків у виконанні чогось, відповідно й простір невизначеності. Невизначеність, це про розвʼязати задачу без конкретного алгоритму. Якщо з невизначеністю не впоратись, то можна зустрітись із фрустрацією. А великі покрокові алгоритми виконання чогось можуть заплутати або вийти з під контролю(від постійного фокусу на іще одному кроці). Найкращий спосіб зменшити два аспекти виконання певних дій - автоматизаціїя. Коли дії відбуваються за найменшого втручання, найменшої кількості дії.
Лінь підводить нас до цього ж висновку. Цебто, говорячи про небажання виконувати велику кількість кроків, а отримати результат якнайшвидше та без зайвих переживань. Поняття ліні, розглянуте в контексті статті, дає розуміння підвалин прагнення до автоматизації всіх процесів, які відбуваються у людському житті.
Принтер - явний приклад автоматизації. Швидко підключаєте до компʼютера, натискаєте в документі "друкувати" й отримуєте безліч сторінок тексту, економлячи фізичний ресурс та час. Чи месенджери - замість листів, рух та перегляд яких контролювати не вдасться. Месенджер чи принтер - дітище людей-винахідників, це результат прагнення автоматизації, яке є результатом ліні.
Закінчення
Тож, давайте скажу вам найважливіше - тезу статті:
Лінь постає рушієм до дій через прагнення автоматизації.
Мені важливо було розібрати цю тезу в контексті нейроповедінки, адже саме вона дає можливість поглянути на простацьке розуміння "ліні" трішки глибше, опісля з того боку розглянути її й як рушій до створення нового.
Мушу відмітити, що лінь у контексті цієї статті є широким та узагальненим розумінням, цебто аспектів, які я розглянув у розділі про нейроповедінку.
Дякую за увагу!
