Оригінально публікація на ЖЖ від 04.12.2019.
Вдруге відступаю від тематики свого блогу. Цього разу, щоб обговорити реформу військових звань, що дозрівала кілька років, бо вона нарешті сталася — Президент підписав законопроект №0906.
Сам я, любитель систем і символіки, розмірковувати на цю тему почав ще в далекому 2012 році, тому чудово пам’ятаю, як під ударами війни скресла крига в 2015-ому. І від самого початку розробки реформи я спостерігав одну критичну ваду — автори абсолютно не розуміли те, що взяли за взірець.
Взірцем, звісно, стала американська система звань та нумерація рангів від НАТО. Однак перед тим, як перейти до розбору згаданих табелів, хотілось би згадати про певні нюанси, непов’язані безпосередньо з Північноатлантичним альянсом і США.
Перший такий нюанс: вибір між національними й інтернаціональними назвами. Як прихильник другого, я хотів би похвалити авторів за відмову від поручників, хорунжих, осавулів, отаманів тощо. У добу глобалізації, а надто при декларованому курсі на євроатлантичну інтеграцію було б недоречно робити офіцерські звання нашої армії невпізнаванами для частини союзників.
Проте є одне але: небажання визнавати девальвацію хорунжого до унтер-офіцера завадило побудувати систему лаконічних звань для підстаршини. Надворі XXI століття, а не 1919 рік, коли польський хорунжий і російський прапорщик були офіцерами. Розвиток індивідуальної вогнепальної зброї змінив тактику й створив потребу в нових командирах на найнижчих рівнях, чим зумовлене пониження статусу «прапороносців». Добре, що автори відмовилися від ідеї перейменувати молодшого лейтенанта в хорунжого й не створили неузгодженість із сусіднім союзним військом. Погано, що вони проігнорували вдалі польські рішення в системі звань унтер-офіцерів.
Продовжуючи тему нереалізованих задумів, хотілося б виказати здивування, що реформа зберегла третього лейтенанта й не запровадила окреме звання для комбрига. До речі, вважаю, що командир бригади має іменуватися на британський манір бригадиром, а не бригадним генералом. Бо, по-перше, друге іменування краще узгоджується з дивізійним генералом, як у польській та французькій системах, а не з генерал-майором, котрого маємо в українській традиції. По-друге, бо в Російській Імператорській армії короткочасно було таке звання. Саме Російська імперія й Радянський Союз, на мою думку, є джерелом інтернаціональних іменувань для української армії.
До слова, флот Російської імперії може запропонувати доволі лаконічні назви для корабельної підстаршини, як-от боцман, боцманмат, кондуктор тощо. На жаль, реформа проігнорувала імперське минуле Чорноморського флоту та лише погіршила ситуацію, позбувшись мічманів. Засилля старшин на флоті погане не тільки одноманітністю й розлогістю, а й тим, що для української мови старшина це радше категорія, аніж звання чи посада.
Однак повернемося до звань армії США. Автори реформи послідовно аж з 2015 року ототожнювали молодшого сержанта з капралом, а «повного» сержанта ЗСУ з «повним» сержантом армії США. Через що їхня наскрізна нумерація рангів з’їжджала відносно офіційної американської. Справа в тому, що капрал це командир вогневої групи, а командиром відділення в американській армії є штабс-сержант. Хто ж тоді такий просто сержант? Спробуємо розібратись.
Визначальним для звання є типова посада. Власне, звання походять від функцій-посад. Тож розглянемо їх.
Система кодування звань за Веремєєвим:
0 — рекрут, солдат без навичок
1 — солдат з навичками (водій, кулеметник тощо),
2 — командир групи,
3 — командир відділення,
4 — заступник командира взводу,
5 — старшина роти, батальйону.
Дослідивши зведену таблицю звань усіх армій НАТО, зміг ув’язати ці функції з кодами (ілюструю американськими армійськими званнями):
OR-1 — рекрут — private,
OR-2 — солдат — private second class,
OR-3 — добрий солдат — private first class,
OR-4 — командир групи — corporal,
OR-5 — командир групи, помічник командира відділення — sergeant,
OR-6 — командир відділення — staff sergeant,
OR-7 — заступник командира взводу — sergeant first class,
OR-8 — старшина роти — first sergeant / master sergeant.
У чому різниця між OR-4 і OR-5? Як я розумію, лише в сержантському статусі. Наприклад, британська армія обходиться без OR-5.
Про повноваження, що надають нові українські звання, дізнаємося з тексту закону:
8. Командири, посади яких у цьому Статуті не визначені, користуються дисциплінарною владою стовно підлеглих військовослужбовців згідно з військовим званням, передбаченим їх посадою:
а) молодший сержант (старшина 2 статті), сержант (старшина 1 статті) – владою командира відділення;
б) старший сержант (головний старшина) – владою головного сержанта взводу;
в) перший сержант (головний корабельний старшина), штаб-сержант (штаб-старшина), майстер-сержант (майстер-старшина), старший майстер-сержант (старший майстер-старшина), головний майстер-сержант (головний майстер-старшина) – владою головного сержанта роти;
Себто виходить наступний табель:
OR-1 — рекрут,
OR-2 — солдат,
OR-3 — старший солдат,
OR-4 — відсутнє,
OR-5 — молодший сержант,
OR-6 — сержант,
OR-7 — старший сержант,
OR-8 — перший сержант (старшина роти),
OR-9a — штаб-сержант (старшина батальйону),
OR-9b — майстер-сержант (старшина бригади),
OR-9c — старший майстер-сержант (головний старшина роду військ),
OR-9d — головний майстер-сержант (головний старшина ЗСУ).
Запровадження найголовнішого сержанта особливо цікаве, адже в американській системі Sergeant Major of the Army рівня генералу.
А яка б могла бути альтернатива цій американщині? Колись, озираючись на поляків, я пропонував наступну табличку:
OR-1 — рекрут,
OR-2 — солдат,
OR-3 — єфрейтор,
OR-4 — капрал,
OR-5 — молодший сержант,
OR-6 — сержант,
OR-7 — старший сержант,
OR-8 — хорунжий,
OR-9a — штабс-хорунжий,
OR-9b — старший штабс-хорунжий,
OR-9c — бунчужний,
OR-9d — генерал-бунчужний.
Морські ж звання та знаки розрізнення варті окремого допису.
P.S./Update: хоч хтось в українському сегменті знає, що OR-8 це рівень посади старшини роти. Див. стр. 9 — за посиланням відносно нормальна порівняльна таблиця звань армій України, США та Британії від Університету ім. Кожедуба.
