Мене займають Стародавні Сувої,
Величезні, красиво невимовні, у безлічі художників світи,
Людської думки перлини та квіти,
А як, серед сузір'їв, справи є твої?
Стародавні Сувої - дивовижні виміри,
Епічно-глибокі, трансцендентно філософські миті,
Картини, котрі увік не забути,
Моменти щастя душі, образи, що до них уяви механізми прикуті.
Персонажі, з якими провів пубертат,
І призвичаївся по Альмалексії зрад,
До тяги владної триполярного Акатоша,
Коли щиро полюбив маску Закрисоша.
Коли життя не уявляєш без Векха вчень,
Коли знаєш зі смертоносними стрілами пень.
Коли луком міняєш день і ніч місцями,
Коли усвідомив, що місце М'Айка - поміж мудрецями.
Що розуміє більше за Сівобородих,
Що чує Кісток Землі він подих.
Коли Лорхана чергове переродження,
Стає Героєм, не маючим походження.
