Виникає питання: чому саме я?
Що відрізняє мене від інших?
Колір очей, а може — волосся?
То із чого все ж зроблена я?
Створена з любові матері і батька,
турботи та безсонних ночей.
Їхні руки, мов глина, ліпили душу — ліпили мене.
З людей, що віддавали частинку себе:
думок, бачень та поглядів.
З моментів, які вони створили для мене.
Тепер я, зліплена ними,
несу в собі мрії й страхи,
бо все, що дали вони,
тепер живе у мені.
