Повністю розділяю думку пана Кавецького стосовно боєздатності ВС РФ і навіть хочу її трохи доповнити.
Цей рік справді може стати вирішальним у контексті воєнної сили РФ, як би заїжджено це не звучало. Упродовж всього минулого року, ми з вами спостерігали як росіяни спустошують власні бази зберігання. Кількість артилерії, танків і різних типів ББМ, на деяких базах зменшилася до 50%, а десь бази спустошенні під нуль.
Стан того, що залишилося незадовільний і буде потребувати набагато більшого часу на відновлення. Зробити так, як росіяни зробили у 2023 році збільшивши ремонт майже удвічі не вийде, адже тоді це можна було зробити завдяки запасам техніки у задовільному стані, але зараз такого запасу вже нема. У наведеній таблиці видно, що з усіх залишків техніки та артилерії лише третина, може бути придатною до відносно швидкого ремонту і модернізації. Інші мають різного виду пошкодження, які було помітно із супутника і будуть потребувати більшого часу і зусиль. А часу нема, адже наступати потрібно далі.
Ситуацію із ББМ ми зараз вже бачимо, росіяни не здатні покривати втрати ББМ на фронті. Щоб хоч якось полегшити цей процес, вони почали канібалізувати БМП-1 для ремонту БМП-2 і, як бачимо, це також не дуже допомагає. Якраз це, я згадував під час однієї дискусії з паном Кавецьким. Те що відбувалося у нас у 2022 через брак моторизації і механізації, зараз відбувається у росіян. Тільки якщо тоді, ми це вивезли за рахунок іноземної допомоги у вигляді МРАПів, різного виду ББМ, БМП, БТРів, то росіяни зараз вивозять це завдяки легковушкам і ми ще не знаємо, який результат буде зі всього цього.
Стосовно артилерії, взагалі незрозуміло, а що там відбувається, адже за останні місяці ми майже не бачили активностей на базах зберігання артилерії. Скоріше за все це пов’язано із постачанням із КНДР, але це лише здогадки. Загалом, якщо росіяни і далі будуть канібалізувати артилерійські стволи, то запаси можуть вичерпатися вже у цьому році. Питання у тому чи зможуть таку кількість наситити КНДР, Іран і Китай за потреби. Це важливо, адже саме артилерія виконує основну роль вогневого враження і якщо артилерії буде менше, кількість втрат при наступі будуть набагато більшими.
Загалом, я завжди дотримуватися думки того, що якби в нас було достатньо зброї (не стільки скільки в росіян, а саме достатньо для нашої армії), ми уже давно завершили би цю війну, проте ми маємо, що маємо разом із третім роком повномасштабної війни. Проте, розгляньмо цю ситуацію з точки зору набутих спроможностей. Ми всі знаємо, які переваги мають росіяни і які недоліки, і проблеми маємо ми. Командування, брак людей, брак зброї, третій рік ми воюємо скоріше попри, аніж завдяки.
І саме попри це все, ми змогли розвинути власні засоби для ударів углиб росії, розвиваємо різні проєкти пов’язані з ракетобудівництвом, маємо 18+ “Богдан” у місяць та навіть можна сказати домінуємо у Чорному морі. Якось дивно ми звикли до цього, коли рік тому казали, що дрон побив скло у багатоповерхівки, то сьогодні той самий виносить НПЗ, різні заводи та склади снарядів стратегічного рівня.
Коли я думаю стосовно можливостей нашої армії та російської, в мене інтуїтивно з’являється графік, як у якійсь стратегії де, так чи інакше наша і російська крива спочатку були у двох різних кутах, але із плином часу стають все ближче і ближче. Все це стало можливим завдяки важкій роботі Сил Оборони України, допомозі країн партнерів, українським інженерам та звичайним роботягам, які ремонтують, майструють та створюють, те що може вплинути на фронт. Завдяки цьому з’являються новини, що росіяни не можуть використовувати танки через дрони, що було завдано ударів по якомусь усть-залупінську, що Нептуни летять кудись, взривати щось.
Як зазначав Майкл Кофман, зараз головним викликом для України - це питання мобілізації, підготовки, управління силами і те, як вони використовуються. Саме це, ми - як суспільство, як держава, як армія маємо вирішувати у цьому році.
Повертаючись до початку, пан Кавецький вже згадував бази зберігання, у контексті можливого ботлнека для російської армії. Чим більше танків росія реактивує, тим гірше їх стан, тим довше їх відновлювати. Чим більше втрачаються МТ-ЛБ, БТР, БМП тим більше росіяни повинні будуть вимушені використовувати багі, мотоцикли, буханки тощо. Це все значним чином вплине на те, яким буде фронт у майбутньому. Тут вже залишається відкритим лише одне питання - хто зможе витримати довше.
І тут нюанс, враховуючи, що кількість наших можливостей і сил зросла, і можливо навіть у цьому році баланс сил зможе вирівнятися, чи справді росія зможе протриматися довше за нас?
