Всі зраджують всім?
І крапка.
Зрада - це не завжди лише про фізичну близькість з іншою (чужою) людиною.
Як на мене, це глибше. Це про надання переваги іншим у моральному сенсі. Це і не виконані обіцянки, і не бажання зрозуміти партнера, і свідоме нехтування почуттями та принципами. Але це вибір. Все в житті завжди про вибір.
Чому ж люди зраджують?
І чому обманюють інших, приховуючи невірність?
Бо бояться, що їх покинуть? Бо не хочуть впасти в очах коханих? Бо надто слабкі, щоб зізнатись? Чи просто не вважають потрібним розповісти або ж розірвати стосунки?
Чому вони думають, що мають право вирішувати за інших, чи варто їм про це знати? Чому вважають нормальним приходити додому після втіх, які не є допустимими в сімейному житті? Як можна цілувати дружину/дитину після брудних вуст (і не тільки) коханки? Брехати в очі? Як можна свідомо на таке піти?
Проте, як на мене, гірше за все вірити й любити того, хто цього вже не заслуговує. Готувати йому їжу, прати одяг, прибирати в домі, чекати його допізна і цілувати, обіймати, довіряти лише йому. Гірше за все не знати, що найрідніша людина більше не гідна поваги, кохання і віри.
Тому, будь ласка, будьте чесними, насамперед з собою, і також з близькими та рідними вам. Бо поки ви піддаєтеся тілесним втіхам, десь вдома на вас чекає той, кого ви обрали в супутники по життю, в партнера і кому ви клялись в вічному коханні. Не будьте сволотами заради всього, у що вірите або ж хотіли б вірити. Ну або ж майте мужність хоча б зізнатися.
В мене все, дякую за увагу.
