Заява новообраного президента США Дональда Трампа про зацікавленість у придбанні Гренландії активно використовується російською пропагандою для дискредитації Сполучених Штатів та виправдання російського імперського експансіонізму в Європі.
Кремлівські пропагандисти стверджують, що після висловлення Трампом інтересу до Гренландії зазіхання Росії на суверенітет східноєвропейських країн стають легітимними. Деякі члени нижньої палати російського парламенту, пов'язані з Міністерством оборони, публічно пропонували надати військову допомогу Гренландії, потенційно у формі розміщення російських військових підрозділів на острові.
Хоча ми сумніваємося в можливості такого сценарію, ми вважаємо, що ці заяви посилюють регіональну напруженість і сприяють ескалації конфлікту в Північній Атлантиці.
1. Підрив довіри до США
Образ США як опортуністичної держави: Росія зображує пропозицію Трампа щодо купівлі Гренландії як приклад американського неоколоніалізму або імперіалізму. Цей наратив може бути використаний для розпалювання антиамериканських настроїв, особливо в малих країнах, які насторожено ставляться до намірів США.
Сіяти сумніви серед союзників: Висвітлюючи пропозицію як односторонню і нереалістичну ідею, Росія може поставити під сумнів відданість США співпраці з союзниками, особливо під час дискусій в НАТО і Арктичній раді.
2. Зміцнення відносин з Гренландією і Данією
Поглиблення дипломатичних зв'язків: Росія використовує суперечки для зміцнення своїх відносин з Гренландією або Данією, підкреслюючи свою опозицію до таких територіальних придбань в рамках своєї більш широкої позиції проти «гегемонії» США.
Заохочення рухів за автономію: Якщо керівництво Гренландії сприйматиме наміри США як експлуататорські, Росія може непомітно підтримати гренландські рухи за автономію, щоб послабити вплив Данії і підірвати єдність Заходу в Арктиці.
3. Використання арктичного наративу
Висвітлення конкуренції між США і Росією в Арктиці: Росія може стверджувати, що інтерес США до Гренландії є частиною ширшого арктичного «захоплення земель», позиціонуючи себе як більш стабільного і передбачуваного арктичного гравця.
Посилення своєї арктичної присутності: Москва використовує цю суперечку як привід для виправдання посилення мілітаризації або економічної активності в Арктиці, представляючи себе як противагу американському експансіонізму.
4. Пропагандистські кампанії
Висміювання лідерства США: Російські державні ЗМІ посилюють заяви Трампа, висміюючи зовнішню політику США, зображуючи її як хаотичну і відірвану від реальності.
Зусилля з дезінформації: Пов'язані з Кремлем ЗМІ можуть поширювати перебільшені заяви про наміри США в Гренландії, щоб викликати недовіру серед арктичних країн і всередині Данського королівства.
5. Економічні важелі впливу
Ставить під сумнів енергетичні цілі США: Якщо США прагнутимуть посилити свій вплив у Гренландії для отримання доступу до ресурсів, Росія може позиціонувати себе як конкурента в енергетичних проектах в Арктиці, узгоджуючи свої інтереси з місцевими інтересами Гренландії на противагу американському впливу.
Сприяння розвитку альтернативного партнерства: Москва могла б запропонувати Гренландії інвестиційні або торговельні можливості, підкреслюючи свою опозицію до американського «захоплення земель» і позиціонуючи себе як більш надійного партнера.
Висновок
Хоча пропозиція Трампа щодо Гренландії була відкинута багатьма як непрактична, Росія використовує її в стратегічному плані, щоб кинути виклик авторитету США, поглибити розбіжності серед західних союзників і посилити свої власні арктичні амбіції. Ці зусилля, ймовірно, будуть витонченими і багатогранними, використовуючи як дипломатичні натяки, так і дезінформаційні кампанії для досягнення довгострокових геополітичних цілей.
Ми вважаємо, що тема Гренландії органічно вписується в кампанію Росії з дискредитації Сполучених Штатів в очах їхніх союзників.
Сприйняття посягання на суверенітет Данії над Гренландією завдає суттєвого удару по іміджу США як лідера вільного світу та гаранта міжнародного правопорядку. У контексті підготовки до мирних переговорів між Росією та Україною висловлювання Трампа ставлять під сумнів нелегітимність анексії Росією Криму та східних українських територій під приводом гіпотетичних, малоймовірних ризиків. Таким чином, позиція нового президента США суперечить позиції союзників Америки та опосередковано підтримує агресивну політику Росії в Європі.
Як наслідок, ми залишаємося скептично налаштованими щодо здатності адміністрації Трампа припинити війну і оцінюємо ймовірність виникнення нових конфліктів як високу.
Сьогоднішня ситуація віддзеркалює штурм Капітолію, який російські коментатори вітали як свідчення краху верховенства права в США. З точки зору російської пропаганди, США повинні зануритися в такий самий правовий хаос, як і Росія, щоб ліквідувати себе як порівняльну модель. Цей наратив збігається з цілями авторитарних режимів, таких як Росія і Північна Корея, які увічнюють перебільшене і помилкове бачення криз у США і Європі у своїх внутрішніх інформаційних просторах.
- Дипломатичні наслідки: Данія, яка має суверенітет над Гренландією, знайшла цю пропозицію образливою, а данські лідери назвали її «абсурдною». Такі заяви ризикують відштовхнути важливого союзника НАТО, послабити довіру і співпрацю. США вже мають значну присутність в Гренландії через авіабазу Туле, яка відіграє важливу роль в системах попередження про ракетний напад і арктичної оборони.
- Гренландські настрої щодо автономії: Гренландія, яка має певну автономію, може сприйняти такі заяви як загрозу своєму самовизначенню. Це може ускладнити відносини між США, Гренландією і Данією.
- Вплив на згуртованість НАТО: Данія відіграє ключову роль в арктичній безпеці як член НАТО. Напруженість, пов'язана з цією пропозицією, може зменшити готовність Данії тісно співпрацювати з американською арктичною і оборонною політикою.
- Росія і Китай використовуватимуть цю пропозицію як пропагандистську, зображуючи США як дестабілізуючу силу. Це може підірвати довіру до американського лідерства серед малих арктичних країн і в усьому світі.
- Внутрішні розбіжності: Такі заяви також можуть бути використані для поглиблення розбіжностей всередині НАТО, особливо серед членів Арктичної ради, через розпалювання занепокоєння щодо намірів США. Це послабить Альянс і внесе додатковий розбрат, що відповідатиме російським інтересам.
- Ерозія довіри: Такі пропозиції можуть закарбуватися в колективній пам'яті союзників і партнерів, створюючи довгостроковий дефіцит довіри.
- Майбутня співпраця: Данія і Гренландія можуть бути менш схильними до співпраці зі США в таких питаннях, як безпека в Арктиці, зміна клімату або торгівля.
Бізнес-орієнтоване мислення Трампа: Інтерес Трампа до Гренландії, можливо, був зумовлений його власними інтересами, що випливають з його досвіду роботи в сфері нерухомості та схильності розглядати придбання як угоди.
Якби Росія намагалася спровокувати таку заяву, можливі механізми могли б включати в себе наступні:
Вплив через радників: Росія могла б гіпотетично використовувати осіб, які мають доступ до Трампа, використовуючи їх, щоб запропонувати або підкреслити стратегічну важливість Гренландії у спосіб, який міг би спровокувати незвичну реакцію.
Посилення через ЗМІ: Російські державні ЗМІ можуть посилити дискусії про Гренландію, щоб посіяти розбрат, хоча це буде скоріше вторинною дією, ніж прямою провокацією.
Арктика є ключовою сферою інтересів для Росії. Якби суперечки навколо Гренландії переросли в серйозний розкол між США і Данією, Росія могла б отримати вигоду від ослаблення присутності НАТО в Арктиці. Однак обмеженість наслідків свідчить про те, що будь-який потенційний російський виграш був мінімальним.
Стиль прийняття рішень Трампа: Схильність Трампа до нестандартних заяв і рішень робить правдоподібним, що ідея щодо Гренландії виникла у нього або його найближчого оточення без зовнішнього спонукання.
