Друкарня від WE.UA

«Просинайтеся, люди…

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002438

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Катинський Орест
Катинський Орест@Maks

3Довгочити
18Перегляди
2Підписники
На Друкарні з 15 грудня 2023

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • v.b | Безіменний №10 | цикл “нульовий”

    Заклик до втечі або пробудження. У світі, що вимагає слухняності чи зла, залишатись собою — вже війна. А якщо в тобі ще є спалах — не мовчи. Пали. Біжи. Твори. І не дозволяй світові написати твій сценарій.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | untitled | цикл “uranus”

    Тривожна ніжність між двома незнайомцями, де мовчання говорить більше за слова. Це — сон-постскриптум про несміливу близькість, що так і залишилась недоторканою: спогад про чиюсь війну, макове поле, і лист, на який не треба відповідати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b. | Послання до V.K | цикл “ретроград”

    Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Безіменний №10 | цикл “нульовий”

    Заклик до втечі або пробудження. У світі, що вимагає слухняності чи зла, залишатись собою — вже війна. А якщо в тобі ще є спалах — не мовчи. Пали. Біжи. Твори. І не дозволяй світові написати твій сценарій.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | untitled | цикл “uranus”

    Тривожна ніжність між двома незнайомцями, де мовчання говорить більше за слова. Це — сон-постскриптум про несміливу близькість, що так і залишилась недоторканою: спогад про чиюсь війну, макове поле, і лист, на який не треба відповідати.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b. | Послання до V.K | цикл “ретроград”

    Це послання з дороги, що вже не має вороття. У снігах — крок за кроком, у серці — голос друга, якого вже немає поруч. Але навіть у замерзлій тиші звучить надія: колись, на краю, ми знову шукатимемо шлях до раю — разом.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія