"Птах.
Вони літають над лісами й містами, над річками, морями, океанами.
Вони - облича волі, волі будь-чого нині живого. Того що живе, існує власним плином, продовжує керуватися власним принципам і законам.
Та зрештою, що таке воля?
Вічно живе слово, вічно фальшиве, фальшиве як той білий колір, фальшиве як та сама дружба, фальшиве як життя.
Візьме одного разу і викине цю вашу волю у вікно.
Люди завжди були рабами власних емоцій, власних переконань, рабами життя та бога, бога справжнє лице якого ніхто й не бачив ніколи.
Навіть природа, чиста природа керується законам, керується власним, сталим багатовіковим-тисячолітним законам.
Ми ніколи не будемо в силі чи в праві змінити цього. Усе керується чимось, усе керується кимось.
Та чи є це погано? Чи було це колись небезпечно?
Зрештою, це завжди було надто риторичним питанням. На нього ніхто ніколи не зможе отримати відповіді.
Люди завжди були просто пустим скупченням органів, кісток і м'язів. Ми не маємо один для одного якийсь сенс, і ніколи не матимемо.
Та зараз. Стоячи тут, на цьому майдані, посеред прапорців та фотокарток з пустими, навіки мертвими очима людей.
Чому ж так болить?
Люди мають власну душу, яка і оживляє ці пусті мішки з м'ясом, ця вигадана душа і робить нас людяними. Вона завжди буде жахливою, але чи не є це природним?
Птах.
Навіть той птах що пролітає над вашою головою зараз, що пролітатиме потім, що помирає і народжується - він також ніколи, ніколи не буде ідеальним. Його воля обмежена. Його життя коротке й безсенсове. То чому ми хочемо бути птахами?
Хочемо, а деякі навіть і стають, проте з цим вони стирають себе з історії інших надалі існуючих людей назавжди, не давши, не давши навіть пізнати їх."
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
№12
Попередження!! -цей текст містить жорстокі моменти ти використання біблійних образів.
Теми цього довгочиту:
Письменництво№11
"Коли настане весна? Коли це буде? Бо ж живу я в темряві та хаосі зимового часу. Календар мені каже:"вже 9 березня", люди кажуть: "не бреши", а я лежу під сотнею ковдр бо мерзно мені, ніби я мертвий вже сторік...
Теми цього довгочиту:
ПисьменництвоКоли весь світ загине?
"Коли весь світ загине. Коли це буде, адже ми вже споглядаємо за його величним падінням. Коли світ помре, залишимось лише ми. Ти і я але Я і ти...
Теми цього довгочиту:
Письменництво
Вам також сподобається
триптих “антисамотність”
3 вірші про кохання, яке буває, коли ти засинаєш і яке не відпускаєш, бо з нею ти не самотній.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяМоя Друкарня: як я розчарувався в Аркуші
Лонгрід про Аркуш та срачі на ньому за участі модерації ресурсу. Пояснювальна бригада що до того, що не так із цією платформою. Автобіографічна історія та пошук альтернатив.
Теми цього довгочиту:
АркушЯк показати травму персонажа через його спосіб мислення та поведінку
Психотравма - це потужний інструмент, що несе за собою велику відповідальність і великий вплив на сюжет. Розбираємось, як і де її вписати.
Теми цього довгочиту:
Сторітелінг