Хапай кожну мить життя та не жалій себе. Проте, коли ти будеш по справжньому жити, ти будеш ще більше боятись померти
Шукати натхнення перебуваючи постійно у вирі подій та русі складно, але думати про творчість та не забувати про те, для чого ти прийшов у цей світ також потрібно.
Багато з нас заклопотані та зайняті, але мало хто реалізований. Не тямлячи про себе та не відчуваючи особистих потреб, справжніх внутрішніх прагнень людина рано чи пізно пробудиться, або опиниться під холодним душем. Я вже не раз писав про важливість усвідомлення особистих мотивів та потребу почути внутрішній голос. Не живіть нав’язаним життям.
Я перебирав про що саме сьогодні написати, але взяв очевидне — останній розділ «Проб» Монтеня який я прочитав був про смерть та страх, у якому він розмірковував та перебирав варіанти смерті та як можна сприймати цю частину життя. Та і почав він розділ з того, що займатись філософією означає думати про смерть та розмірковувати над нею. Всі ми люди заклопотані кінцем нашого життя та стараємось його прожити так, щоб на передгосподньому ложі не плакати та не жаліти за чимось. І боїмося протилежного, тобто жалю та уссвідомлення незреалізованого потенціалу. Він прийшов до висновку, що це можливо тільки якщо жити повним життям та перед смертю залишити все позаду та не мати нічого що б могло тебе ще тримати у цьому світі. Пробачити всіх, не тужити ні за ким.
Усвідомлення швидкоплинності
Я вже сто разів чув після початку повномасштабного вторгнення від людей: «Ай, та хто зараз планує», або «Ми живем одним днем» і подібне. Так, і це на краще, якщо правильно користатись цим інсайтом. Люди зрозуміли нарешті, про що також говорив Монтень ще сотні років тому: людина не має сто років життя та не може говорити про «половину прожитого» і подібну маячню. До речі, щоб зацікавити вас ним ще більше, оскільки ви про нього не чули, то він є одним із натхненників Ніцше 😊. Ісус помер у тридцять три, Олександр тоже, орієнтуємось на ці цифри. А тепер подумайте скільки всього зробив за 33 роки Ісус або Олександр. Хотів писати «Звершень всіх разом взятих хто читає…», але це і коню зрозуміло, ех. Не в кількості справа, а в якості. Вправляння свого мозку щодо усвідомлення та примирення з фактом смерті та кінечності життя нікооли не було і не буде багато і всі цим займаються. І саме страх перед смертю та бездарного кінця страшив багато вершителів історії та спонукає людей в наш час, і мене також.
Всі релігії мають свою відповідь на смерть та що потрібно робити та буде з тілом або душею після зупинки серця. Це повинно заспокоювати вірян, що вони були спокійні щодо потрапляння у кращий світ після закінчення земного страждання. Не критикуючи наголошу, що вірянин у будь що та у всіх можливих фізичних станах та гуморах не хоче переставати жити у тілі тварини людської. І у це є частиною істини. Я хочу в рай, я хочу рокзрутити сансару, хочу побачити великого Гаутаму і пожати руку Спасителю. Проте, я не хочу позбавлятись своїх м’язів, зубів, ступнів які пройшли мільйони кілометрів. І ти також не хочеш.
Ти молодий, тож не жалій себе
Сенс у тому, накінець, що ми повинні використовувати свої дні так, щоб бути готовими померти щомиті. Так! Жити та сповнюватись, не хотіти померти і тільки тоді ми зможемо бути готовими до того щоб покинути всіх з чистим сумлінням. Ми молоді та маємо можливості використовувати кожен день для праці та вражень, для позитивного вчинку іншим людям та покращення добробуту своїх близьких. Для покращення свого тіла та заспокоєння розуму.
Не лінуйся та не витрачай на спокій свою молодість, оскільки нудитись потрібно перед смертю, бо лише хворий у гарячці бажає померти. Стара бабця, яка усвідомлює що не може нічого виконувати готова віддати своє життя, та знедолений готовий прощатись.
Не живи знедолено та не марнуй, живи так, щоб ти хотів жити та вправляйся з своєю мрією та використовуй кожен день. Знаєш як це, коли ти від пробудження до засинання не марнував кожної хвилини та засинаєш задоволений працею? А тепер уяви що позаду тебе не 24 години, а 24 роки зусиль без марнування і ти спокійно закриваєш очі востаннє, задоволений зусиллями та життям…
peace
