У кримських татар, як і у всіх інших мусульман, розпочинається місяць Рамадан (крим. Ramazan) — це Священний місяць обовʼязкового посту та один з пʼяти стовпів ісламу. Мусульмани використовують місячний календар, тому Рамадан, який відзначається кожного девʼятого молодого місяця, щороку проходить в різний час і триває 29 або 30 днів. Саме в місяць Рамадан почалось сходження Корану.
Слово “Рамадан” означає “горіти” , вважається, що цього місяця за дотримання посту “згоряють” всі гріхи. Мусульмани вірять, що коли людина на якийсь час відмовляється від повсякденних потреб, це допомагає перевірити її відданість власній вірі і духовно очищає, навчає самоконтролю.

Особливості дотримання посту
Протягом місяця Рамадан мусульмани в денний час відмовляються від вживання їжі, пиття, куріння та інтимної близькості, а піст (крим. oraza) починається з початком світанку після ранкового азану і закінчується після заходу сонця після вечірнього азану. Під час Рамадану мусульмани вживають їжу двічі на добу:
сухур (крим. temçit) — це ранковий прийом їжі до сходу сонця (бажано закінчити за пів години до появи зорі);
іфтар (крим. iftar) — вечірня трапеза після заходу сонця;
розговіння (крим. ağız açmaq - розговлятися) — це скромний прийом їжі, спочатку рекомендують розговлятися водою, фініками, тощо, а потім їсти основні страви.
У дозволений час доби можна їсти все, що й зазвичай. Також традиційно під час священного місяця мусульманські громади організовують іфтари — колективні вечірні прийоми їжі.
В давнину в кримськотатарських селах, як правило, за 20-30 хвилин до сухура ходила людина з барабаном (крим. davulcı), яка била у барабан та будила інших людей, щоб вони могли вчасно поїсти та підготуватися до чергового дня посту.
Дотримання посту в місяць Рамадан є обовʼязковим для всіх мусульман, що досягли статевої зрілості. Від посту звільняються ті, кого Рамадан застав у дорозі або за інших обставин, які унеможливлюють його дотримання, але в таких випадках треба пізніше відпостити пропущені дні. Такий же вийняток є для військових, вагітних жінок, матерів, які годують грудьми, жінок у яких період менструації, людей які хворіють. Якщо ж людина поїла або попила з необережності, бо забула — повертати день посту не потрібно. Повністю звільняються від посту, люди похилого віку, якщо це шкодить їх здоровʼю, і люди в яких є хронічні захворювання. Натомість за кожен пропущений день Коран наказує їм нагодувати одного нужденного.

Іслам закликає мусульманин поряд з дотриманням посту займатися добрими справами, молитися та читати Коран, відвідувати мечеть, допомагати нужденним. Окрім цього, треба стежити за своєю поведінкою, не сваритися, не лаятись, уникати поганих вчинків, просити одне в одного вибачення за якісь образи.
В останні дні Рамадану мусульмани обовʼязково подають спеціальну милостиню, яка називається садака (крим. sadaqa або fitir) для допомоги нужденним. Іслам закликає мусульман займатися добрими справами, благодійна діяльність є важливою частиною не лише Рамадану, а й в цілому ісламу.
Традиція кримських татар qoqu çıqarmaq
У кримських татар напередодні початку посту (Arefe künü) в священний місяць Рамадан прийнято смажити страви в олії — зазвичай це чібереки або катлама. Цей звичай називається“qoqu çıqarmaq” [коку чикармак], що означає “розповсюджувати аромати (їжі)”. Його суть у тому, щоб наповнити будинок запахом їжі і таким чином віддати шану своїм покійним родичам, зазвичай при цьому кажуть “ölgenlerniñ canına tiysin” (“нехай дійде до душ померлих”). Вважається, що цей звичай у кримських татар залишився ще з домусульманських вірувань. На вечерю часто можуть завітати друзі, родичі, знайомі чи сусіди. Прийнято пригощати чібереками та солодощами сусідів, незалежно від національності та віросповідання.

Священна Ніч Приречення, як кримські татари готувалися до qadir gecesi
Приблизно на 27-ніч мусульмани вшановують Ніч Приречення і Могутності. Це священна і найвеличніша ніч. Кримські татари називають її qadir gecesi, у мусульманській традиції її називають ніч аль-Кадр. Саме в цю ніч ангел Джабраїл послав пророку Муххамеду перші откровення. Цієї ночі прийнято каятися перед Аллахом за свої гріхи та читати Коран. Мусульмани вірять, що в ніч аль-Кадр ангели спускаються з небес, щоб почути молитви людей. Кримські татари ретельно готувалися до цієї ночі, прибирали будинок, приводили все в порядок, стриглися тощо, жінки фарбували хною волосся та перші фаланги пальців.

Ораза-байрам та особливості його святкування у кримських татар
Після закінчення Рамадану кримські татари відзначають свято розговіння — Ораза-байрам (крим. Oraza Bayramı). Також це свято називають Ураза-байрам або Ід аль-Фітр (араб. عيد الفطر), що означає “свято закінчення посту”. Це одне з двох найбільших свят в ісламі, яке знаменує закінчення посту і триває три дні. Кримські татари у ці дні одягають найкращий одяг, готують традиційні страви, якими потім обмінюються із сусідами, йдуть в мечеть, відвідують своїх родичів, знайомих та друзів, вітаючи одне одного “Allah bizden de, sizden de qabul etsin” (“Нехай прийме Аллах від нас і від вас”), “Allah tutqan orazalarıñıznı qabul etsin” (“Нехай Аллах прийме ваші пости”). Під час зустрічі прийнято цілувати руку старшим і прикладати її до чола. Обовʼязково пʼють святкову каву (крим. bayram qavesі — саме так називають каву яку пʼють на релігійні свята) із традиційними солодощами — пахлавою, курабʼє. Також роздають милостиню і відвідують могили померлих.

Іслам був одним із важливих елементів формування кримськотатарського етносу. Під впливом ісламу формувалася національна культура кримських татар, побутові і народні традиції, мова, спосіб життя, система освіти та виховання дітей, традиційний одяг, мистецтво, писемність, архітектура. В етногенезі кримських татар взяли участь різні народи які були повʼязані з Кримом. Культурна спадщина цих етносів не зникла безслідно, а, як бачимо, залишила свою особливу частинку, яка продовжує існувати у кримськотатарській культурі.