🎬 IMDb — 4,8/10 � Letterboxd — 1,5/5
Нещодавно я подивився стрічку «Uglies» (Огидні, Потвори), що створена по мотивам однойменної книги за авторством Скотта Вестерфельда. Це фільм з розряду «поверніть мені початок 2010-х і підліткові антиутопії»: «Голодні ігри», «Дивергент», «Той, що біжить лабіринтом», «Посвячений».
Прем'єра: 13 вересня 2024
Хронометраж: 1 год 31 хв (без титрів)
Синопсис: У футуристичному антиутопічному світі з навʼязаними стандартами краси дівчина-підліток, яка чекає на обов’язкову пластичну операцію, вирушає на пошуки зниклої подруги
З цікавого, даний фільм дуже схожий на «Дивергента». Якщо порівнювати ці всесвіти, то книжне першоджерело «Потвор» дебютувало раніше (2005 рік проти 2011-го) на відміну від кінопроєкту (2024-й та 2014-й). У творах простежуються численні паралелі, характерні для більшості історій-антиутопій для підлітків.
Так, у «Дивергенті» суспільство розділене на п'ять фракцій, і всі громадяни у віці 16 років проходять тест, який визначає, до якої фракції вони найбільше підходять. Ті, хто не потрапляє до жодної з них, приєднуються до Безфракційних, вигнанців суспільства, які позбавлені можливостей і переваг, що доступні їхнім співгромадянам.
У «Огидних» же всі громадяни мають пройти хірургічну операцію, яка перетворює їх на Красунь і Красенів, що відповідають стандартам фізичної краси, прийнятим у суспільстві, також у віці 16 років. До операції героїв називають Огидними. Є й інші групи, зокрема «Особливі», які відрізняються від Красунчиків зовнішністю і служать більш мерзенним цілям, а також «Смоуки» (Smokies) — група Потвор, які втекли з міста перед тим, як стати Красунчиками.
Режисер: МакДжі
Сценарист: Джейкоб Форман, Ванесса Тейлор, Віт Андерсон
У ролях: Джої Кінг, Браянн Тью, Кіт Пауерс, Чейз Стоукс, Лаверн Кокс, Ян Луїс Кастельянос
Концепція прихованого тоталітарного режиму з поділом саме на такого роду фракції мене насмішила своєю дитячістю, непереконливістю і наївністю на грані з дибілізмом. Хоча, дивлячись на сучасне суспільство в еру Instagram, успішного успіху, яскравого життя і оземпіка, закрадаються думки, що можливо колись і в реальності таке могло б статись, адже показушний культ краси вже став частиною конформістської поведінки для багатьох індивідуумів сучасного соціуму.
Тож тематика прийняття себе, своєї ідентичності, краси та унікальності, що висвітлюється за допомогою екстремальної косметичної операції не є такою далекою, особливо зараз. Якщо б стрічка виходила років так десять тому, то вона точно програвала би в контексті схожості світу чи близькості ідей до нагальних проблем реального часу в порівнянні з тим же «Дивергентом».
🎬 Трейлер
Фільм розвивається не за рахунок цікавих сценарних рішень, глибокого розкриття персонажів чи змістовних сюжетних поворотів сценарію, а завдяки постійним спецефектам і нав'язаній динаміці. Маємо багато біганини і картонної, хоч і непоганої комп'ютерної графіки, саме цим творці намагаються показати нам гнучку темпоритміку кіно.
Акторські роботи непогані, хоча неймовірні зусилля від касту й не були необхідними. Візуально і сюжетно ок, на один раз чи навіть декілька для фанів жанру. Це вторинне кіно? Ні, скоріше таке, що ми вже багато разів бачили, але не настільке погане і ніяке, щоб назвати вторинним.
Мораль проста: фізична краса людини не має брати верх над внутрішньою. Для молодіжного фільму цього достатньо. Звісно, хотілося б побачити непередбачувані ходи, майстерну візуальну естетику, потужну атмосферу загрози, саспенсу, чогось по-справжньому емоційно захоплюючого.
▶️ Сторінка проєкту на Netflix
Враховуючи, що книжкова серія автора першоджерела налічує чотири частини (Uglies, Pretties, Specials, Extras), глядачі потенційно можуть розраховувати мінімум на три продовження, якщо отриманий фідбек, рейтинги та фінансові показники будуть прийнятними для стрімінга Netflix.
★★ / 5
· · • • • ✤ • • • · ·
Підписуйтесь в Telegram
