Пані та панове, наразі ми перебуваємо на висоті 250 метрів, яку скоро дуже швидко знизимо, температура у гвинті, що тримав королівство в повітрі, нульова, ми не розуміємо чому взагалі тут знаходимось і якого біса косплеїмо Frostpunk відтоді, як вчора залетіли сюди на «20 хвилин».
Вітаю! Як ви зрозуміли, сьогодні в нас рев'ю дещо незвичайного містобудівного симулятора в сетинґу стімпанку, де наше місто... Буквально літаюче королівство. На папері ми маємо мандрувати світом, збирати припаси та будматеріали, наглядати за станом людей і поглядати, щоб королівство випадково... Не грохнуло на землю. У реальності ж... Все так і є? Але боюся, що диявол криється в деталях, і їх тут багато. Спробую почати за старою схемою.
Музика. Перший час вона не заважає грі, проте коли ти вже на восьмій годині це починає тебе зводити з розуму. Якщо я не збожеволів (а це можливо 🤔), то тут грає буквально одна композиція.
Сюжет. Він тут для галочки, так, тут ще є лор та такий собі кліффхенгер наприкінці гри, але кого це хвилює? Ми прийшли будувати літаюче королівство, а не слухати історії на кшталт "о ні, у нашого поселення немає води, ви дасте її нам?", "наші люди пішли в пригоду і не повернулися, знайдете їх?", "колись тут була водоочисна станція , але зараз її немає" і так далі. Чесно, ви не захочете читати тексти вже після першої години.
Геймплей. Головна причина зіграти в цю гру. Фанатам містобудівних симуляторів тут буде де розбігтися:
1) Ресурси обмежені і постійно витрачаються, від чого потрібно 24/7 переміщатися по карті, або вирішувати цю проблему будівництвом заводів і ферм.
2) Королівству потрібні одні двигуни, щоб триматися в повітрі, та інші, щоб швидше переміщатися по карті. Ще й кожен потребує якусь кількість вугілля, ваги, ресурсів для будівництва та людей.
3) Кут нахилу. Мені справді потрібно пояснювати, що станеться, якщо вам вистачить розуму перекосити корабель під кутом у 30 градусів?
4) Вага. Що буде якщо королівство буде важчим ніж це дозволяють двигуни? Правильно, ми закосплеїмо "вічного польоту", вирушивши знайомитися із землею.
Гаразд, основні особливості, які виділяють гру, ми розглянули, але що ми робимо основний час проходження? Відповідь – набираємо населення 150 осіб і об'єднуємо 12 різних королівств. Це і є основні 2 завдання гри. Нюанс? На вищесказане з урахуванням усіх «побічних» квестів (їх троє і всі стосуються пошуку частин пам'яток, які дають жирні бусти в різних сферах міста, інші вже стосуються королівств) піде близько 7-8 годин. У грі є 4 регіони, в одному з яких і сталася ситуація, описана на самому початку цього рев'ю. В зимньому регіоні є буквально нічого (за винятком людей, які через мою появу стали жителями королівства), окрім убивчого морозу, що розгромив мені королівство на 3 збереженнях. Решта три? Рівнини, гори й океан. Геймплейно вони нічим не відрізняються, хіба що пропонують в своїх королівствах різні креслення будівель і типи ресурсів, чи то залізо, чи то бавовна. Завдання? Що-небудь на кшталт "лети туди і повертайся сюди", "дай нам ресурсів" або ж "злітай у ці три точки і повертайся". Ось і все. Помітили що ні слова не сказав про саме королівство, так? Давайте продовжимо бесіду в наступному пункті.
Що тут не так. Увага! Цей пункт дуже душний, відкрите вікно всім на допомогу хто збирається читати весь цей текст, чого робити не рекомендую :) . Отже, я навіть не знаю з чого почати, хоча... Будівлі. Одна справа коли ми постійно будуємо житлові будинки і різні варіації двигунів, питань немає, але навіщо перевантажувати вікно будівництва будівлями, які ми за всю гру побудуємо БУКВАЛЬНО РАЗ. Приклад? Та буквально всі заводи, які переробляють ресурс А на ресурс Б, чи то плавильне відділення заліза, чи то цех зі створення тканин і так далі. Цікавою так само є ситуація з академіями, які вивчають креслення і поліпшення будівель. У чому причіпка? Ну не знаю, може той факт, що для нормальної швидкості вивчення їх треба побудувати близько 10 штук?! Для контексту: одна така коштує 30 дерева (для розуміння, зазвичай будівлі коштують 10-15 дерева) і для роботи потрібно одразу п'ятеро(!) осіб (це в рамках однієї будівлі багато, ігровий максимум це 8 осіб для однієї деякої споруди). А тепер помножте це значення на 10, ага, третина населення разом з річним запасом деревини проводить час за вивченням креслень... Йдемо далі.
Кут нахилу. Якщо не тупити, то ти майже ніколи не будеш про нього хвилюватися, але якщо випадково перевищити 3 градуси... Жителі просто образяться?.. Серйозно?
Щастя мешканців. Як гадаєте, є різниця у щасті між 20 і 150 жителями? Правильна відповідь – ще яка. Якщо на початкових етапах жителям для щастя вистачає факту самого існування, то під кінець гри вони вимагають... Бути не близько до промисловості, нормальне освітлення міста, нульовий кут нахилу, щоб поруч була будівля, що дає надію, будівлю, що дає здоров'я, будівлі, що дають комфорт, і бог ще знає що.
Підсумувавши – головна проблема гри – її циклічність у купі моментів. Щоразу, коли ти робиш прогрес, тебе просто відкидають назад, видаючи нові інструменти та обмеження, одна справа, якби це працювало і змінювалися завдання та оточення, але нам просто кажуть повторювати одне й те саме більшу частину часу, періодично відкидаючи назад. Якщо прибрати обмеження та інструменти, які нам дають для їхнього розв'язання, то геймплей узагалі не зміниться, бо ми їх більше ніде і не використовуємо. Тому, як говорила одна людина, це чисте божевілля. Я б ще додав слово про те, що розробники постійно не дотягують свої ідеї до ідеалу, але вже треба закінчувати.
Підсумки. Вибачаюся що рев'ю так сильно затягнулося, але гра справді має багато підводних каменів про які ніде не говорять. Я б її радив фанатам містобудівних симуляторів, які встигли втомитися від жанру. Звичайному гравцеві загалом тут шукати нічого, сподобатися можуть хіба що медитативні польоти між різними землями і містами. А так, бажаю всім гарного дня/вечора, не прощаюся 😉.
