Здавалося б, у нас уже купа метроідваній і все було перепробувано. Але ні, все ж у світ виходять ігри на кшталт Have a nice death.
Візуал. Він мультяшний, стильний, і запам'ятовується. Анімації та загалом рухи персонажів також хороші.
Музика. Не дуже виділяється на тлі звуків різанини, тож ручатися за неї не буду.
Сюжет? Чесно, я намагався щось у ньому зрозуміти, але або він настільки геніальний, що ти не розумієш, що відбувається, або він просто стоїть тут для галочки. Схиляюся я більше до другого варіанту.
Геймплей. Він гарний, він репетативний, спорядження з поліпшеннями хоч і змінюються, але все, що відбувається за 13 з половиною годин... Набридає. Так, є ще битви з босами у фіналах і міні-босами посеред їхніх світів, але це не сильно змінює ситуацію. Я вже напам'ять вивчив будову половини локацій у грі, на рівнях просто пробігав повз ворогів і, обираючи наступний рівень, вибирав короткі, настільки мені вже в печінках було все навколо. І найіронічніше - розробники ваші смерті позначають "Спробами побороти вигорання", якщо це було кумедним на 5 смерті, то вже на 40-ій тобі хочеться знести цю гру. Перейдемо до останнього пункту і головної переваги гри.
Атмосфера. Те, що мене притягнуло спочатку і намагалося тримати до кінця. Чорний гумор, який висміює все підряд, ще й персонажі в нас ніби на кшталт "Офісу", де є тупа, але добра стажистка, адміністратор-кав'ярньої, труна з мавпою всередині, яка весь час підколює вас, і т.д. Жарти в діалогах це взагалі окрема розмова: "Бос! Я чула що у вас вигорання! Не турбуйтеся! У мене є диплом з пожежної безпеки!" або "Ти ж розумієш, що з такими температурами скрізь буде посуха? Ну крім Великої Британії - дощі там все одно будуть."
Отже, час клятих висновків. Заради чого варто грати в цей витвір? Через стиль і атмосферу. Заради чого НЕ варто грати – крутого сюжету та різноманітних локацій.
Оцінка: 7,8 кавових стаканчиків із 10.
