Зазвичай у мене прийнято тут оглядати маловідомі ігри, які незаслужено були забуті. Однак... Це не про цю гру.
Музика. Так, вона грає майже завжди і так це мене бісило. За фактом це зациклений акорд із трьома нотами, які починають зводити вас із розуму вже після першої години гри.
Графіка. Гра, будучи проєктом 2015 року, виглядає немов щось часів 2007-го. Дизайн карти і зовсім тихий жах – квадрат утиканий однотипними будівлями і парою пам'яток.
Сюжет і лор. Брат і сестра зупиняються в якомусь затопленому місті і мета гри - збирати припаси з дахів будинків, щоб рятувати брата, паралельно помічаючи дивацтва серед будівель і на тілі героїні. Так, тут є лор, але чесно я не хочу витрачати час на його вивчення.
Геймплей. Бачите 70 будівель? Сорок із них - пустушки. Двадцять – міні-кімнати в яких лежить один малюночок. Решта – 10 висоток зі скинутими припасами. Весь геймплей – плисти на човні, знаходити будівлю, дертися на неї, повторити 10 разів. Усе. Більше тут нічого немає.
Підсумки. Я тепер розумію чому люди обходять цю гру. Вона нічого, крім як потенційно цікавого концепту, не в змозі надати новому гравцеві, звідси і прохолодне ставлення з усіх боків. Так, ревʼю вийшло максимально маленьким та нецікавим, але… Гра і є таким проектом, на що ви сподівались? Цікаво що запропонує її сіквел – Hidden Depths.
Оцінка: 6/10
Гра не може запропонувати нічого за винятком не доведеного до розуму концепту досліджень затопленого світу.
