5.03.2025 р.
***
Я не хочу такої любові!
Прокидає мене самота.
У Весні не наснився твій погляд
І не варто його десь шукать!
***
Я не створена щоби кохати,
Оперізує тіло лиш біль,
А можливо якась мені втрата...
Чи потрібно ще більше хотінь?
***
Чи потрібно просити у долі
Ще чогось - усе ж є поготів.
А прошу лише дай Перемоги
І миттєву тут страту катів!!!
Цей вірш присвячую тим хто зник безвісти. Для нас рідних -вони не зникли, ми чекаємо їх завжди.Кожне ім’я — не зникле. Воно живе в любові тих, хто чекає.
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.
Цей вірш присвячую тим хто зник безвісти. Для нас рідних -вони не зникли, ми чекаємо їх завжди.Кожне ім’я — не зникле. Воно живе в любові тих, хто чекає.
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
складності, завжди будуть нашими приятелями по нещасті, хоч куди піду я та ти. складність у роботі та коханні, що проходить через море людей, але на одній вона загострена, вирізана шрамами сонця відтінку.
