1.04.2013 р.
***
Ти туга моя і печаль,
Ти біль у душі одинокій -
Не стрінемось більше, нажаль...
Не матиме серце вже спокій!
***
Зчерствіло довкола все зовсім:
Прибуток, утіх марнота...
Не станем з тобою в дорогу!
Все буде свавільне буття.
***
Якісь одноденні турботи,
Якесь задовільне життя
І свято не в радість - забави
Та день для хмільного питва!
Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.
Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.
