30.10.2012 р.
***
Десь подівся твій образ незвичний...
Полетів ти напевно туди,
Де навколо лиш зорі космічні,
Неосяжні простори, світи!
***
Заховається жовтень під стріху,
Споглядатиме оком сумним:
Ці холодні дощі не до сміху!
Поринатиме знову у сни...
***
До наступного року, до вересня,
Як настане студентське життя,
Як уперше до школи запросить
До науки мале першеня...
Я не розумію, чому так боляче. Чому мені огидно перебувати з людиною, яку я кохав, і водночас так тягне до неї. Чому я завжди можу принижуватися заради її уваги, заради того, щоб вона сказала, що кохає мене, що я їй потрібен, що я для неї найближча людина. Навіщо я це випрошую?
Вірш написаний у патріотичному стилі з елементами символізму. У ньому відчувається гордість за країну та віра в її силу. Використання образів природи та культури, передає ідею єдності та духовної стійкості.
Я не розумію, чому так боляче. Чому мені огидно перебувати з людиною, яку я кохав, і водночас так тягне до неї. Чому я завжди можу принижуватися заради її уваги, заради того, щоб вона сказала, що кохає мене, що я їй потрібен, що я для неї найближча людина. Навіщо я це випрошую?
Вірш написаний у патріотичному стилі з елементами символізму. У ньому відчувається гордість за країну та віра в її силу. Використання образів природи та культури, передає ідею єдності та духовної стійкості.
