Добрий день чи вечір. Чи взагалі ніч. Продовжую писати свої довгочити. І найперше, залишу посилання на попередні довгочити.
Сьогодні я збираюся поговорити про зовсім неприємну тему, а саме про російську мову, літературу та культуру. І найбільш неприємного в цьому для вас може бути те, що я не збираюся писати про це все спираючись на ненависть та думки, що це все має зникнути. Все що тут буде написане, буде спиратися на логіку. Хоча це все, все ж таки моя думка і воно може зовсім не співпадати з вашими думками. Проте я надіюся, що ви також матимете холодний розум і дочитаєте все до кінця, для того, щоб зрозуміти мої думки, адже все це основа наступних моїх довгочитів. Також рекомендую все ж таки прочитати перший та другий довгочит в цій серії довгочитів, які поки що так і не мають назви.
Отже, розпочну саме з російської мови. Сама по собі мова — це просто мова. Питання в іншому, як її подають та використовують. В самій російській мові немає проблем. (Будь ласка, перечитайте ще раз тему цього довгочита.)
Проте існує дуже велика проблема саме в подачі цієї мови. Що росіяни думають про свою мову? “Великий и могучий русский язык”.
Я ж правильно написала ось це російською мовою? Не важливо, надіюся, ви зрозуміли цю фразу та пригадали її.
Насправді там є ще якесь продовження по опису російської мови. Проте ось той опис нам не потрібний. Там все ок з тими фразами. Для кожної мови буде нормально застосувати щось типу — милозвучна мова, багата мова, можна висловити все що забажаєш. Це реально нормально.
Проте в чому ж тоді проблема? Згадайте початок.
Велика мова. Могутня мова.
І ось в цих словах криється найбільша проблема. Тому що мова не може бути великою та могутньою. Може вони образно говорять про величність та могутність? Наприклад, що мова розповсюджена?
Так, справді російською мовою говорять дуже багато людей. Вона займає аж 8 місце по розповсюдженості у світі. Проте є ще аж 7 мов у світі, які займають вищі місця по розповсюдженості й не одну із цих мов не називають великою.
Велика та могутня мова — це просто пропаганда! Так, так.
І ось росіяни вже багато століть вживають “велика та могутня мова”. Проте якщо існує велика мова, то тоді існує і маленька мова. Ви відчуваєте куди дує вітер?
Спершу можна подумати, що російську мову порівнюють тільки з українською, проте це не так. В цьому всьому замішано не тільки українська мова. Адже, росія знищила багато культур та мов. І звичайно ці мови порівнювалися з “великою та могутньою” російською мовою. Це один із напрямків для того, щоб применшити якусь мову та виправдити свою поведінку та щоб применшити жахливість знищення чиєїсь культури та мови. Це допомагає заткнути совість у всіх росіян. Це одна з причин, чому в них немає якої емпатії.
Проте це не все. Цей вплив йде не тільки на росіян, а і на всі ці народи, які знищують, або тільки намагаються. Якби вказуючи, ось ваша мова маленька, для чого на ній говорити? Говоріть “великою та могутньою” російською мовою та ви також станете “великими та могутніми”.
Під вплив попадають навіть люди із всіх інших народів. Бо якщо вони спілкуються з якимось звичайним росіянином, то їм звичайно розповідають, що російська мова — “велика та могутня”. Або вони вчать російську мову і їм це також розповідають. А потім ці іноземці розповідають іншим. І ось в підсвідомості вже зберігається думка, що російська мова — “велика та могутня”. Проте якщо є велика та могутня мова, то має бути й маленька та слабенька мова. І ось підсвідомість, або навіть свідомість всім цим засмічена, а люди цього навіть можуть не помічати.
Не може бути велика чи маленька мова, могутня чи слабка мова. Якби такі визначення існували, то це б означало, що якась мова важлива, а якась ні. Проте для кожного його мова — це важлива мова. Тому такого не може бути.
Все це я навіть виділила в цитату, щоб це в’їлося у вашу пам’ять, адже це важливо, бо навіть українці під впливом цього висловлювання, або ж просто пам’ятають про це, але ніколи не задумувалися про це. Тому зупиніться на декілька секунд, перечитайте та добренько подумайте над цим всім цим.
Так, ось, повертаюся до іноземців. Навіть, якщо хтось може і не бути про якусь мову, що вона маленька та слабка, але саме таке буде крутися в підсвідомості після тверджень про “величність та могутність”. А все, тому що, в цьому світі ми звикли, що є, наприклад, маленька людина, а є велика. Є могутня людина, а є слабка. І так далі. Проте до людей це можна застосувати, і навіть до країн, або до інших речей, проте не до мови, або літератури, або культури. А саме це значення вирує в наших розумах, бо до цього звикли ми, росіяни, іноземці, весь цей світ людей.
Тепер перейдемо до літератури. Помітили, що про російську літературу також говорять, що вона “велика та могутня”? Проте знову ж таки до літератури якоїсь країни чи народу такі визначення не можуть застосуватися. Взагалі література не може бути великою чи маленькою, навіть якщо говорити про якось конкретного автора. Якщо говорити про якогось автора, то так його література може бути могутньою, або слабкою. Проте такі визначення не припустимі до літератури вцілому, або до літератури країни чи народу. І що ми маємо? Знову, як з мовою в підсвідомості буде така штука, що якщо якась література є великою, то якась має бути й маленькою.
А тепер до культури. І так, ви вже все правильно розумієте. Немає ні великих, ні малих культур. Ні могутніх, ні слабких. Ну, не може бути, що ось культура Майя була слабкою, тому вона можна сказати, що повністю зникла. Це повна дурня в таких поняттях. Про культуру можна говорити в плані розповсюдженості. Так, це нормально. Культура також може зникати, проте не через якість самої культури, а через інший вплив. Наприклад, війни, геноцид. А війна чи геноцид — це зовсім не може бути про якість культури. Надіюся мені вдалося більш менш нормально пояснити мою думку.
І знову повертаюся до росіян. Отже, в них є мова, література та культура. Насправді нормально розмовляти своєю мовою, мати свою літературу та культуру. Це все окей. І для росіян це також окей. Це їхнє право. Проте не возвеличувати та не вважати, щось меншим — це вже зовсім не окей. Тому що саме це являється одним із першим що передує геноциду інших. І українці можуть на собі це відчувати.
Проте ладно росіяни… Що з них вже взяти? Проблема ще й втому, що ось ця пропаганда “великої та могутньої” мови, літератури та культури сягає аж в інші країни. В чому проблема?
Зараз багато з українців просять іноземців, щоб вони відмовилися від російської літератури та культури. Того ж Достоєвського чи Лебедине озеро. Знаєте насправді в плані техніки чи навіть таланту та геніальності, це справді непогані твори. Це варто признати. Проте це не означає, що від цього через це не можна відмовитися.
Вибачте, але оно старовинні грецькі тексти зникли з часом і що? Старого Риму чи ще когось. Культура від цього не зникла. Рим, Афіни досі існують. В Китаї оно також багато чого з часом зникло і що? Китайська культура досі існує. Тому це не аргумент.
Також ніхто іноземцям не каже, що потрібно знищити російську мову, літературу чи культуру. Їм говорять просто “ІГНОРУВАТИ”. Що не зрозуміло в цьому слові? Від ігнорування культура не зникне. Російської культури просто не буде закордоном, проте у своїй країні вона й далі буде існувати.
Ігнорування потрібно для того, щоб показати, що росіяни творять зло. Точніше, передати своїм ігноруванням росіянами, що ось така їхня поведінка це (мені тут хочеться використати нецензурну лексику, проте просто напишу) зло. Це як в школі, хтось щось наробив і його почали ігнорувати, щоб висловити своє ставлення. Проте це все в набагато більшому маштабі.
Або перестаєте слухати якогось співака, бо він виявився серійним вбивцею, який спершу піддавав тортурам маленьких дітей, потім на їх очах вбивав та гвалтував милих котяток, потім одночасно вбивав дітей та котяток (або цуценяток, якщо вони вам більше подобаються). Так, можливо творчість не така вже й погана, можливо навіть геніальна, але… Але… хоч і ви особисто не можете висловити своє ставлення, словами сказати, проте вчинками ви можете показати, що його вчинки — це погані вчинки. Також якщо буде все людство (хоча це і не реально, але давайте це уявимо), то ось цей співак не буде відчувати ніякої підтримки. Для чого його підтримувати? Також це буде застереження для інших людей. Так, тут не говориться, про те що потрібно знищити творчість співака, проте потрібно саме ігнорувати та не підтримувати. Те саме і з росією.
І тут здавалося б це має бути не так і вже важко для іноземців (і на жаль і для українців також). Але ж ні… “Велика та могутня” (нецензурна лексика!!!) і тому від цього не можна відмовлятися (ще нецензурної лексики!!!!!)
(Все ж таки емоції беруть верх від ідіотизму людства, хоча я і намагаюся все розповісти з чистим та холодним розумом).
О так, ось це висловлювання “велика та могутня російська мова та культура” все ж таки за ці роки вплинула на розум дуже багатьох людей.
Насправді пропаганда росії не побудована тільки на цьому, там дуже всього багато, але це являється частиною.
На цьому закінчую писати саме цей довгочит.
В наступному буду далі висловлювати свої думки про українську мову. Насправді я ще не знаю, яка точно тема буде, проте я ще не закінчила висловлювати всі свої думки. Я просто намагаюся якось висловити всі свої думки, про які вже думаю багато років. Точніше, є одна думка, яка може вміститися в одне речення. Проте я ще не можу сформувати ось це речення, так щоб і я зрозуміла, і щоб для інших все було зрозуміло. Тому я хочу розписати все, і ось тому пишу скільки всього і торкаюся всіх цих питань. Можливо напишу про своє власне ставлення до всього цього, щоб вам було краще зрозуміло мій спосіб мислення, та чому я думаю так, а не інакше. Я ще подумаю.
Що ж… всім пока.
Мирного неба!
