А я не хочу з тобою говорити
І зовсім не бажаю спілкуватись.
Колись ми разом мріяли летіти.
А зараз - ти живеш в своїм розладі.
Так і живи... це вибір твій:
Розлад з родиною, в душі.
А ті польоти, згорнуті в сувій,
на полиці залиш, в тиші.
16.03.23 ©Ірина Вірна
Покрокова інструкція з вибору ідеального доменного імені. Дізнайтеся, як підібрати назву, обрати доменну зону та на що звернути увагу перед реєстрацією для успішного SEO.
Ринок смартфонів давно перестав бути місцем для слабких гравців. Конкуренція шалена, нові бренди з'являються щороку, а покупці стали набагато вимогливішими. І все ж Samsung рік за роком залишається в числі лідерів — і це не випадковість.
Як Данило Лупандін створив мережу магазинів спортивного харчування BBR у Дніпрі - реальна історія від перших продажів до чотирьох точок та доставки по Україні.
Смартфони сьогодні є одним із головних гаджетів у житті сучасної людини. Вони поєднують функції телефону, камери, комп’ютера, ігрової консолі та мультимедійного центру. Смартфони допомагають працювати, навчатися, створювати контент та залишатися на зв’язку в будь-якій ситуації.
Офіс в історичній будівлі Подолу у 2026 році став не просто приміщенням, а частиною стратегії бренду, що підкреслює стабільність та автентичність. Сучасні інженерні рішення дозволяють зробити навіть столітній маєток енергонезалежним без шкоди для фасаду.
https://youtu.be/4ZW22s_paZo?si=ySTkQdXUJntIYc1S
Мрій! Квітни!
У цьому будинку зникають душі....
Вірш про шлях від нічної тривоги до світлого ранку. Через образи дитинства, природи й боротьби передається віра у незгасне світло всередині — навіть у найтемніші часи настає світанок, і серце веде нас крізь темряву до спасіння.
Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.
Вірш про шлях від нічної тривоги до світлого ранку. Через образи дитинства, природи й боротьби передається віра у незгасне світло всередині — навіть у найтемніші часи настає світанок, і серце веде нас крізь темряву до спасіння.
Трагічний марш юності в забуття — без імен, без надії, з холодною зброєю в руках. Цей вірш — не про героїзм, а про втрату себе в безглуздій м’ясорубці, де кожен стає цеглиною в стіні, яку ніхто не пам’ятатиме.
