Весна, на небі світить сонце.

Весна, на небі світить яскраве сонце

Його промені заглядають у моє віконце,

На мене вони ласкаво споглядають

Мені прокинутись допомагають.

На вушко ніжні слова шепочуть

Бо мою усмішку побачити хочуть,

Промінчики не ображайтесь,

Ви до свого сонця повертайтесь

Скажіть нехай зійде із свого неба

Та щиро обійме, бо є потреба.

Людей, які вміють ніжно обіймати, неймовірно кохати та щиро усміхатися я називаю сонцем.

—————————-☀️——————————

Сонечко на моїй руці.

Сонечко на моїй руці

Живе в теплій кімнатці,

Зі свої хмарки спустилось

Та в моєму домі лишилось

Холодну зиму перечекати,

Щоб знову весну зустріти,

Свої крила розправити

Та до синього неба полетіти.

Сонечко я буду ніжно оберігати

І лише з ним весну зустрічати.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Уляна
Уляна@Ulyana_Sonse

523Прочитань
8Автори
10Читачі
Підтримати
На Друкарні з 14 квітня

Більше від автора

  • Лелеки.

    Сьгодні в небі неймовірно красиво літали два лелеки.

    Теми цього довгочиту:

    Лелеки
  • Завжди ніколи не пізно.

    Завжди ніколи не пізно обійняти своїх коханих та буди поруч, щоб захистити.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • “ Таємниця “

    Мить - доля секунди, яка не відіграє важливої гри. Поглянувши на неї, відчуємо зневажливий розпач, маленьке як сонце, але добре ховає щось, за собою. Таємницю, терапію, дію. Що потребує розповіді, про край теплоти, в який приходять неминучі дощі.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія