Свято дім прогрівало,
Серце дугою пролунало.
Страви з десяток,
Звичай, тривалістю в вік.
Браття та сестри,
Візьмемо довгий ми крок.
Свіча пролунала,
Полум'я служіння,
Віра благословляла.
Свято дім прогрівало,
Серце дугою пролунало.
Страви з десяток,
Звичай, тривалістю в вік.
Браття та сестри,
Візьмемо довгий ми крок.
Свіча пролунала,
Полум'я служіння,
Віра благословляла.
У вірші йдеться про запрошення до гостинності та святкового прийому. Ліричний герой просить, щоб його пригостили вином у затишній атмосфері. Згадуються колядники, які приходять з добрими намірами, і підкреслюється важливість спільного святкування та радості.
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Тихенько колихали хвилі, човен простенький, коли вийшов на алею моря. Мрії, сонячні промені — все у твоїх ніг. Тільки знайди для себе сьогодення видимих рук. Чи зможеш пройти повз тіла, які тонули в очах дитячих полів?
Тут я розповім про своє захоплення, що почалося проявлятись ще у ранньому дитинстві ✋ Жартую. Тут лише частинка і лише про гру, яку можливо розроблятиму на недооціненій платформі Roblox😔
На душі спокійно та тихо. За вікном йде дощ, в каміні тихенько потріскують дрова, якими я п’ять хвилин тому задимила вітальню. Мій пес мирно спить на дивані, замацавши світлу ковдру бруднющими лапами.
Тут я розповім про своє захоплення, що почалося проявлятись ще у ранньому дитинстві ✋ Жартую. Тут лише частинка і лише про гру, яку можливо розроблятиму на недооціненій платформі Roblox😔
На душі спокійно та тихо. За вікном йде дощ, в каміні тихенько потріскують дрова, якими я п’ять хвилин тому задимила вітальню. Мій пес мирно спить на дивані, замацавши світлу ковдру бруднющими лапами.