Свято дім прогрівало,
Серце дугою пролунало.
Страви з десяток,
Звичай, тривалістю в вік.
Браття та сестри,
Візьмемо довгий ми крок.
Свіча пролунала,
Полум'я служіння,
Віра благословляла.
Свято дім прогрівало,
Серце дугою пролунало.
Страви з десяток,
Звичай, тривалістю в вік.
Браття та сестри,
Візьмемо довгий ми крок.
Свіча пролунала,
Полум'я служіння,
Віра благословляла.
Сповідь солдата, яка перетинає різні часи, включаючи звуки з недалекої католицької церкви, дітей, вибухи — це лякає когось, але кому, як не йому, це бачити і відчувати? Недовго залишилося, скоро кінець, щось зробив — щось ні. Як би Бог був, чому він мені це дозволив? Де ваш мир?
У вірші йдеться про надію та відновлення. Вітри символізують зміни, а лелеки — тепло і підтримку. Незважаючи на втому, серце наповнене щемливими почуттями, сподіваючись на те, що світанок принесе нові можливості і не зникне в темряві.
У вірші розмірковується про життєвий шлях, згадуючи про пройдений час, любов та спогади про рідне село. Спогади про перше кохання, яке стало важливою частиною його життя, і прагне віднайти ті місця, де виростав.
Ми тільки років 300 тому почали активно думати про оточуючих людей, медицину, лікувати один одного, покращувати психічне здоров’я. Нещодавно почали піклуватись про тварин і це вже вважалось величезним прогресом.
Магічний реалізм — один із найяскравіших та водночас найзагадковіших жанрів у світовій літературі, що виник у середині XX століття в Латинській Америці.
Ми тільки років 300 тому почали активно думати про оточуючих людей, медицину, лікувати один одного, покращувати психічне здоров’я. Нещодавно почали піклуватись про тварин і це вже вважалось величезним прогресом.
Магічний реалізм — один із найяскравіших та водночас найзагадковіших жанрів у світовій літературі, що виник у середині XX століття в Латинській Америці.