12 лютого минає 2 місяці як закінчилося 53-літнє правління сім’ї Асадів. Скільки крові, сліз і горя завдали вони Сирії, страшно уявити. Але сьогодні мова піде не про цю сумнозвісну сім’ю, а про тих, хто їм служив вірою і правдою і заплямував себе кров’ю невинних сирійців. Розмова буде про військових та політичних лідерів Сирії, які здійснювали масові вбивства мирного населення, застосовували сексуальне насильство до затриманих, тортури і навіть продавали внутрішні органи вбитих ними осіб.
Розглянемо десять найвидніших катів режиму, і перший з них рідний брат Башара аль-Асада - Махер Асад. Він найвідоміший з тих кого звинувачують у розправі над затриманими у в’язниці Седная 5 липня 2008 року. Тоді через тортури та знущання у в’язниці стався бунт, який дуже жорстоко придушили, кількість загиблих і досі невідома. Правозахисників та журналістів, звичайно, не пустили в середину, щоб правда лишилась у стінах цієї катівні. Крім того з 2018 року Махер Асад почав командувати Четвертою дивізією армії режиму. Саме це армійське утворення займалося виробництвом та торгівлею каптагоном - наркотичним психостимулюючим препаратом, який транспортували із заводів в сирійські порти для вивозу за кордон. Виробництво і продаж каптагону дозволяли режиму Асада доволі довго лишатися при владі і лише після його падіння, темпи виробництва і поширення цього наркотику, зійшли майже до нуля. Наразі є інформація, що він міг бути затриманий новою владою на кордоні Сирії та Лівану, але підтвердження цьому немає.
Джаміль Хасан - творець бочкових бомб. Він був директором Управління розвідки ВПС Сирії, відомства, яке відоме свої тортурами і садизмом над затриманими у своїх в’язницях. Помимо того, що він був одним із найближчих радників Башара Асада, він також був затятим прихильником кривавих репресійпроти сирійського народу. Саме йому приписують ідею створення бочкових бомб, контейнерів циліндричної форми, які заповнені вибухівкою і шрапнеллю.
Сухель аль-Хасан. Полковник аль-Хасан був одним із видних польових командирів у армії режиму Асада. Він і його війська були відомі своєю жорстокістю, яку вони використовували проти мирного населення на непідконтрольній території і під час боїв із силами опозиції. Він сформував так звані «Сили тигра», які систематично здійснювали військові злочини з 2011 року. Його підрозділи оточили і штурмували Алеппо у 2016 року, що призвело до загибелі і переміщення тисяч осіб. Хасан також відповідальний за різню у Східній Гуті у 2018 році, де за різними даними загинуло майже 1500 осіб і зазнали поранення ще 3000 осіб, через застосування там хімічної зброї.
Алі Мамлюк – керівник сирійської розвідки режиму Асада. Він був радником президента по національній безпеці, а також займав багато важливих постів в службі безпеки режиму Асада. Він був одним із тих офіцерів, які контролювали і здійснювали експерименти із хімічною зброєю в період з 1985 по 1995 роки. Також він причетний до використання хімічної зброї проти політичних в’язнів у тюрмі Пальміра.
Мухаммад ар-Рахман – командир «гілки смерті». Він був міністром внутрішніх справ і одним із найвпізнаваніших фігур у системі безпеки Сирії, який прославився арештами і жорстокому поводжені із цивільними.
Зухайр Асад – зведений брат Хафеза Асада, батька Башара Асада. Він, разом із підконтрольною йому 90 бригадою, зіграв важливу роль у придушені сирійських протестів у провінції Кунейтра. Згідно із даними Центру правосуддя «генерал-майор Зухайр аль-Асад, несе пряму відповідальність за всі злочини здійсненні членами 90-ї брнигади в західних районах Дамаска, Кунейтри і Дараа».
Атеф Наджиб. У 2011 році на початку сирійської революції ім’я бригадного генерала Атефа Наджиба стало широко відоме. Навіть є припущення, що саме через його жорстокість до цивільних у Сирії спалахнули протести. Прославився він тим, що наказав арештувати і піддати тортурам групу підлітків в провінції Дераа за написи на стінах школи. Дітей підвішували на стіні, заставляли спати в холод на мокрому матраці, били струмом. У відповідь на прохання про помилування родичам дали ясно зрозуміти, що живих їх не відпустять, і ще додали, що чоловікам, котрі прийшли за своїми дітьми, «варто вернутися додому і зробити нових дітей, а якщо не вдасться, то вони їм допоможуть».
Далі йдуть ще троє менш видних, але не менш винних сирійських генерали, котрі прислужували режиму. Перший з них Бассам Мерхедж аль-Хасан – генерал, що керував застосуванням хімічної зброї. Він був командуючим Національними силами оборони, і тим офіцером, який безпосередньо причетний до використання хімзброї проти сирійців.
Мохаммед Діб-Зейтун. Роль цього генерала у придушенні прав і свобод простих людей почалася ще до 2011 року, оскільки він був одним із тих, хто відповідав за допит членів групи Дамаська декларація в 2005 році. У жовтні 2005 року, на фоні публікації доповіді Меліса в ООН, активісти-опозиціонери прийняли декларацію з вимогою демократизації Сирії, до якої частково приєдналися активісти із Братів мусульман.
Талал Махлуф. Генерал Махлуф керував Республіканською гвардією. Ще один видний генерал, який брав участь у придушенні протестів у Сирії. 105-а бригада Республіканської гвардії зіграла вирішальну роль атакуючи протестувальників в районах Східної Гути і пригороді Дамаска. Він віддавав прямі накази стріляти у демонстрантів, якщо ті відмовлялися розходитися і продовжували демонстрацію.
Ці десять імен входять у довгий список колишніх чиновників режиму Асада, які заплямували себе кров’ю невинних громадян і яким оголошено звинувачення в силовому переміщенні та вбивстві мирних жителів.
