Щоб кардинально змінити хід війни на нашу користь, Україна має поєднати стабільну оборону на фронті з постійними втратами для Росії — не лише фінансовими, але й стратегічними. Ці втрати серйозно ослаблюють її здатність діяти на глобальному рівні, зменшуючи військові можливості та економічну конкурентоспроможність, а також руйнуючи її статус як геополітичної сили.
Вчорашня атака — це яскравий приклад того, як Україна завдає ударів по довгострокових стратегічних можливостях Росії. Хоча ці удари не завдають прямої шкоди на полі бою, вони серйозно ослаблюють її потенціал, що був закріплений ще в радянські часи і який Росія не може швидко відновити. Втрата літаків далекого радіолокаційного виявлення (AWACS), частини Чорноморського флоту, радянських броньованих арсеналів, флоту ударних гелікоптерів, позицій в Сирії та удар по стратегічній авіації — все це поступово ослаблює глобальну військову міць Росії.
Якщо Україна зможе утримати фронт і навіть допустити певні тактичні відступи, але при цьому зупиняти російські сили на оперативному та стратегічному рівнях, ці втрати вартістю для Росії лише зростатимуть. Це може змусити Кремль усвідомити, що продовження війни не лише погіршує ситуацію для України, але й прискорює власний стратегічний занепад Росії.
Російське керівництво прекрасно розуміє цю динаміку. Їхнє твердження, що Росія воюватиме до останнього, — це не що інше, як психологічна війна, поширена через пропаганду. Вони створюють уявлення про безмежну витривалість, мовляв, Україні та Заходу неминуче доведеться програти. Але це не більше ніж міф, адже вже в 1996 році Росія змушена була визнати свою неспроможність продовжувати війну в Чечні, погодившись на мирні угоди. Росія має межі своєї політичної, економічної та військової витривалості — і цей факт вони не зможуть приховати.
Так що, як і тоді, ми маємо шанс не тільки зупинити ворога, але й завдати удару по самому фундаменту його глобального впливу.
✍️ Telegram
