Книга яку я читала замість того, щоб готуватись до екзаменів
Про майстерність Брендона Сандерсона я чула давно, але все ніяк не могла взяти в руки його книгу. Мене постійно, щось зупиняло ( можливо розмір ), однак нещодавно це трапилось, жертвою стала книга «Шлях королів» з циклу Хроніки Буресвітла.
Якщо коротко - книга мені сподобалась, однак є свої нюанси, про них пізніше
❗️Зверніть увагу, що в деяких розділах присутні спойлери. А саме роздуми ( скоріш нотатки/ відгуки про сюжетні повороти ). Щоб їх уникнути, користуйтесь змістом❗️
Трохи загальної інформації
Автор - Брендон Сандерсон
Назва - Шлях королів
«Хроніки Буресвітла» ( сьогодні видано 2/10)
Кількість сторінок - 1340
Вікові обмеження - 16+
Жанр - фантастика
Суб’єктивна оцінка - 5/5 🦦
Трохи про сюжет і враження
Кажучи чесно, іноді читати цю книгу було важко, відразу ви портраплюжте в світ, який хоч віддалено і нагадує наш, але і являє собою, щось абслолютно інше.
Сколозброя, сколозбруя, великопанцерники, Буресвітла, фабріали, великобурі і СПРЕНИ, купа різних спренів. Якщо ви не читали книгу і нічого не зрозуміли, то все нормально, так і має бути. Як я і говорила, вас кидають в світ з купою дивовинок, іноді від незрозумілих слів починає боліти голова, але повірте воно того варте. Вже через декілька розділів, ви будете роздумувати, яке ім’я для спренів сп’яніння краще - бухлокузьки чи пивоспрени.
Сюжет розповідається від трьох основний ліній.
Каладіна Буреблагословенного, людини з гарною вдачею і важкою долею. Йому постійно везе - в найстрашніших ситуаціях він виживає, однак чи можна це назвати везінням….
Шалан - дівчини, яка рятує свій дім від краху. Ставши підопічною відомої єротички Джасни, яка під своїм керівництвом виховує в ній вченого, знаходить себе і дещо, значно більше і важливіше
Алетрійська знать. Алетрія - це величне королівство, яке розподілено на князівства. Вже довгих шість років вони ведуть війну, яка дещо затягнулась. Король в кожній тіні вбачає ворога, князі плетуть інтриги і розпивають серед білого дня, а ворог хітріший і значно ближче ніж здається
Те чому ця книга запала мені в душе, це продуманість. Продуманість і диковиність.
Час від часу відбувається руйнація, жахливе явище, за легендами час від часу Спуштошувачі б’ються з Променистими лицарями, і ціною на кону є все людство. Однак Променимті лицарі зникли, вони зрадили людей, а руйнація і зовсім стала легендою, забобонами і дитячими казками.
Натомість для героїв більш серйозною проблемою є війна і великобурі.
Великобурі - це жахливі шквали вітру і дощу, іноді такого сильно, що піднімає і розкидаю валуни, вижити без прихистку під час великобурі майже не можливо. Великобурі будуть грати важливу роль в сюжеті, але що більш цікаве, це те, як вони вплинули на світ… Часто читаючи книги постає питання, якщо ви вмієте телепортуватись, то навіщо вам машини ? Таке стихійне явище, аж ніяк не могло не вплинути на флору і фауну, більшість рослин навчились всіляко ховатись, дехто притискається до землі чи живе в розщелинах, а наприклад трава і зовсім ховається в землі, в такі своєрідні домівки ( навіть від кроків людини чи інших подразників ). І таких моментів безліч….
Всеж не стану всі перераховувати. Однак, не можу не згадати про спренів. Їх грубо можна назвати духами, їх приманюють різні речі, як приклад , вогонь - спренів вогню, біль - болегузьок, гниття - гнилогузьок, вітер - спренів вітру ……
Ще великим плюсом, як на мене є продуманість релігії, яка на моє диво не намагалась захопити владу, а навпаки колись зазнала невдачі в цьому ділі і тепер це сурово контролюють. Однак сама релігія не заборонена і відіграє важливу роль в сюжеті ( наприклад жінки покривають правицю, а чоловікам заборонено читати )
Також тут багато націй і в кожної свої традиції і своя релігія, іноді вона лиш трактується по іншому, а іноді зовсім відрізняються.
Ну і війна, в книзі, як на мене, розповідають не про жахливості війни, а скоріш про її безглуздість. Як вендетта перетворюється, на просту наживу і скільки при цьому коштує життя.
Ех багато, що можна сказати про цю книгу, але боюсь заспойлерити і не хочу тягнути час. Ця книга про зневіру і про те, як рагу об’єднує людей, ця книга про кохання і зради, вона про різних людей, які крутячись в омуті власних проблем не бачачи великобурю, що несеться, їм на голову…
Чому варто і не варто читати
Чому варто:
Не нав’язлива і дійсно чіпляюча любовна лінія, яка займає досить не багато часу. Не відволікає, але водночас заставляє повірити в справжність почуттів
Сюжетні повторити, які дійсно чіпляють, але водночас не перевертають 200 разів сюжет з ніг на голову
Цікаві персонажі. Так не всі персонаді чіпляють відразу і деякі розділи читалиються нудно, так як знаєш, що попереду більш цікаві персонажі. Однак з плином сюжету навіть спочатку «нудні» персонажі відкриваються з іншого боку
Цікава світобудова ( чого варті одні спрени )
Релігія ( просто люблю коли релігія продумана і відіграє роль в сюжеті)
Книга виглядає, ніби нею можна когось вбити ( масивна, не маю в підтексті ніякого насилля)
Обмеження 16+, однак я дізналась це 30хв тому і досі в шоці, була впевнена, що 18+. Однак, незважаючи на це книга не відчувається наївною
Чому не варто читати:
Дехто висловлює думку, що в сюжеті занадто багато води і його можна було скоротити. Не можу повністю погодитись, але всеж варто зазначити, що коли з’являвся розділ від нового персонажа всередині книги, про якого ні слова до і ні слова після, хотілось відкласти книгу ( ну скоріш пропустити і повернутись, до більш цікавих персонажів ). У мене таке було лише двійчі на початку книги, коли думав, що нарешті все зрозумів, а потім розумів, що ні
Слабка любовна лінія, яка здебільшого розквітає в кінці книги і то є стриманою
Перекладено всього дві книги з 10
❗️Цитати з книги ( спойлери )
- Мій батько колись казав, що на світі є два типи людей, хрипко прошепотів Каладін, - ті, що забирають життя, і ті, що їх рятують.
Весь світ чинить по-людськи, окрім самих людей. Можливо, саме тому ви так часто хочете вбивати один одного.
Я сказав собі, що спробую востаннє. Але зазнав поразки ще до того, як почав. Їх не врятувати.
Дурні залишаться дурнями, у що б не вірили.
- Спробую не забувати про це, - відказав Каладін, зводячись на ноги - I може, навіть викреслю загибель із переліку справ,запланованих на цей тиждень
Гадаю, псих ти чи ні, не так і важливо. - І ти пішов би за психом у бій? -Звісно
Вогники тих свічок скидалися на життя людей. Такі тендітні. І такі смертоносні. Якщо залишити їх у спокої, вони світять і зігрівають.Однак доведені до сказу, вони зруйнують те, що мали б освітлювати.Це зародки багать, кожен з яких містить сімʼя нищення - досить потужне, щоби перетворювати міста на руїни й повергати на коліна королів.
Важить життя, а не смерть. Важить сила, а не слабкість. Важить шлях, а не прибуття
❗️Про полуничне варення і інші роздуми про книгу ( дуже серйозний спойлер )
Мій особистий біль, розачарування і любов, і все з присмаком варення. Ех цей привабливий подвижник, що так норовився станцювати джигу на стільці і змусити всіх спробувати варення… Чомусь слова про дивний смак полуничного варення відразу посіяли у мене запитання і виявилось не даремно. І хоч Кабсалу не вдалось змусити повірити йому Джасні, мене він заманив в свою пастку.
( так і не дізнаємось, що говорить « Смак як дзеркало особистості» про любителів полуничного варення )
Каладін і сколозбруєць. Ну я неочікувала, що він сам відмовивсь від неї, про факт вбивства думки були, але я скоріш схилялась про вбивство з помсти сколозбруйця чи те, що його забрали насильно. І чому ніхто не додумавсь стріляти в очі. Якщо говорити про Каладіна і сколозбрую, то я також гадала, що він вб’є Холіна і забере його збрую і зброю, замість допомоги😅 ( не ну це як один з варіантів🦦)
Хіба... Ти збираєшся залишити Сколкозбройця?
Мені він ні до чого, - тихо відказав той. - Я віддаю його своїм людям.
Хоча в деякому сенсі він і забрав зброю, трохи вітряний вчинок, але цілком в дусі Далінера. Як на мене це показує, що він прийняв себе з досить радикальними поглядами ( як для Алетрії ). Хоча думаю це і стане причиною проблем
Мій Сколкозброєць, - рішуче сказав Далінар, і його твердий Голос розлігся в повітрі. - В обмін на твоїх мостонавідників.
А вчинок Садеса, з його зрадою, взагалі розбив мою довіру в людей🦭
І ще, про несправжній фабріл, якщо б я пила чай, я б подавилась. Хоча там явно було щось не чисто, а здогадка, що це була масштабна перевірка, була відразу досить абсурдною.
А ще чекаю пояснення Шалан стосовно батьковбивці, ці слова на фоні іншого трохи загубились, але всеж сподіаюсь розкриються.
Настав час промовити це. Я батьковбивця.
Ну ще трохи, якщо Сил спрен обіцянок, то яку і кому дав обіцянку Калідін. Можливо це пов’язано з братом чи збруєю ( хм відчуття, що я просто щось пропустила в сюжеті )
Я спрен честі. Дух клятв. Обіцянок. I шляхетності.
Кінець
Ну дякую, що вислухали і моїм знайомим менше дістанеться. Якщо ви досі не зрозуміли, я раджу прочитати книгу і набратись терпіння ( боюсь що буде, як з першим виданням книги )
Незнаю чи існують спрени захоплення книгою, однак бажаю, щоб вони обов’язково з’явились під час прочитання
Якщо читали, напишіть, як вам книга🦦
