Якщо я запропоную уявити, до прикладу, хвойний ліс на заході сонця? У багатьох людей перед очима одразу з'явиться картинка сосни, чи ялини на фоні помаранчевого неба.
Проте, що якщо картинки немає? Буквально, нічого.
Цей феномен і називається Афантазія, являючи собою нездатність людини створювати певні уявні образи у своїй голові.
1. Як формується афантазія?
Наш мозок неймовірна річ, якщо його можна так назвати. За допомогою сенсорних відчуттів (слух, нюх, зір, тактильність і т.д.) він отримує інформацію із навколишнього середовища. Після чого формує та синтезує суб'єктивну картину світу.
Проте уява, варто зауважити, що на сьогоднішній день, з точки зору психофізіології не до кінця досліджена [3].
Тому, звідси існує лише припущення, що саме у людей із афантазією нервові процеси, що відповідають за створення візуальних образів та уяви, можуть працювати іншим чином.
Крім того, Адам Земан, який досліджував цей феномен протягом багатьох років, говорить, що із афантазією народжуються. Хоча і є ймовірність того, що вона успадкується, або з'явиться після травми голови.
І тут з'являється запитання, чи є афантазія патологією (тобто хворобою). Кажу одразу — ні. Це просто особливість роботи мозку і за думкою того ж Земана в однієї людини із 50 може вона може бути.
2. Особливості цього феномену.
На перший погляд може здатися, що люди, в яких немає уяви, відчувають сильний дискомфорт в повсякденному житті. Проте це не так і афантазія ніяк не заважає в побуті та спілкуванні (можливо, тільки якщо розмова не заходить саме за спроби щось уявити чи змоделювати).
Більш того, відсутність уяви може компенсуватися. Як до прикладу у людей із сліпотою можуть бути більш розвинуті слухові, чи інші сенсорні відчуття (останні рідше).
У випадку із афантазією такою компенсацією будуть символи та слова. І вони достатньо добре замінюють візуальні образи.
Або ж, якщо таку людину попросити намалювати щось, на приклад квітку, — вона чітко буде розуміти, що думає про неї, але не бачити її образ перед очима. Інший варіант, вона малюватиме, опираючись на комбінування частин квітки по фото чи відео.
Тут також хочеться додати, що існує протилежний феномен — гіперфантазія. У цьому випадку уявні образи надто чіткі та яскраві, та виглядають майже як реальні.
Але, візуальні образи суб'єктивні і що гіперфантазія, що афантазія є просто крайніми точками на шкалі візуалізації. Більш того, те, що для однієї людини яскраво та чітко видно, інша буде бачити тьмяно та не чітко. Тому існує критика феномену афантазії, що з однієї сторони має раціональне зерно.
Проте стверджувати після цього, що не існує людей без уяви теж не варто. І той же Адам Земан, після не одного року дослідження повністю переконаний, що відсутність уяви існує.
3. Що робити, якщо є афантазія?
Відповідь на це питання проста — не сприймати її як хворобу і, якщо це не приносить ніякого дискомфорту для вашого життя, то все ок і це нормально.
І щоб аргументувати свою думку, то ось приклади людей із цим феноменом:
- Крейг Вентер — американський біолог і біотехнолог. Брав участь у геномному проєкті людини разом із заснованою ним компанією «Celera Genomics». Засновник та директор «Інституту Крейга Вентера».
- Ед Кетмулл , співзасновник Pixar і колишній президент Walt Disney Animation Studios .
- Гордон Кларк , американський пресвітеріанський теолог і філософ 20-го століття.
- Лаура Кейт Дейл , англійська письменниця та активістка.
- Глен Кін , аніматор, автор та ілюстратор.
- Лінн Келлі , письменниця про техніку мнемотехніки та пам’яті. Келлі повідомила, що у неї афантазія, але зазначає, що вона все ще використовує методи особистої пам’яті, такі як палац пам’яті , які, як правило, покладаються на зорову пам’ять.
- Блейк Росс , співавтор веб-браузера Mozilla Firefox .
Посилання на літературні джерела:
1. https://en.m.wikipedia.org/wiki/Aphantasia
2.https://www.google.com/amp/s/www.bbc.com/ukrainian/health/2015/08/150827_aphantasia_vj_life_without_imagination_it.amp
3. Кривошеєва О. В. — Уява як один із основних елементів у формуванні
психотехніки майбутнього актора. Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського.
