Друкарня від WE.UA

Скарб із Доросинь: тисячолітня знахідка на Волині

У 2011 році поблизу села Доросині Луцького району було знайдено без перебільшення унікальний скарб X століття. За словами власника, знахідку виявили на зораному полі у двох точках на відстані 10 метрів одна від одної на глибині 35–40 сантиметрів. Ймовірно, до рук археологів потрапила лише частка знайденого, але і її виявилося достатньо, щоб зробити вагоме відкриття в історії краю.

Елементи срібного скарбу з села Доросинь на Волині

Що саме було знайдено?

Скарб було знайдено у типовому для Волині керамічному горщику VIII-IX століття, зосередженого переважно у нижній частині. Верхня частина посудини не збереглася і вочевидь була розтягнута по полю тракторним плугом. Перша частина скарбу – переважно злиплі між собою срібні арабські монети дирхеми, друга - декоритивні прикраси.

Загалом істориками було досліджено 70 срібних монет, 6 сережок, 16 овальних срібних намистин та інші декоративні елементи.

Ліворуч: Реконструйований вигляд горщика, в якому знаходилася частина скарбу. Художник В. Мискевич | Праворуч: Фото скарбу

Срібні прикраси зі знахідки в Доросині

Перш за все, знайдені прикраси вражають: вони показують високий рівень майстерності та смаку давніх ювелірів. Загальна вага знайдених дев’яти срібних прикрас 123 г. Зокрема, це дві дворогі лунниці, тобто типові для слов’янських жіночих прикрас підвіски – амулети, що символізували культ Місяця.

Виріб прикрашений лише з одного боку виконаними геометричними візерунками – по всій поверхні рівносторонніми трикутниками, схожими на виноградні грона, та зерноподібною в’яззю по краях. У центрі лунниці біля видовженого трубчатого вушка розміщено три, а по краях – по одній випуклій кульці діаметром 0,5 см. Привертає увагу високий технологічний рівень виготовлення лунниці, міцна пайка вушка до корпусу тощо.

Зважаючи на відомі аналогії, описаний вище тип амулета та зображена на ньому символіка мали значне поширення у VIII–XI ст. серед багатьох народів Європи та Азії.

Фрагмент лунниці зі скарбу. Художник В. Мискевич

Цілком вірогідно, що обидві лунниці складали єдиний комплект, який кріпився до виявленого в скарбі намиста із 16 срібних овальних намистин. Десять із них мають розмір близько 2,3 см, а ще шість – 1,8–1,9 см. Вага більших намистин – від 4,25 до 5,80 г, а менших – від 2,1 до 2,9 г. Кожна намистина прикрашена багатим орнаментом, вибитим пуансоном, тобто чергуванням кружечків, трикутників, крапок та поздовжніх і поперечних ліній.

Вражає їх естетичний дизайн, коли кожна намистина має вигляд мистецького виробу. Дві окремі намистини – більша та менша – різняться від інших розміром, вагою та орнаментом. Вірогідно, вони належали до іншого комплекту прикрас.

Реконструкція намиста та лунниці зі скарбу. Художник В. Мискевич.

Срібні сережки з колекції Волинського скарбу

З інших складових скарбу з села Доросині варто виділити шість сережок, які утворюють дві групи. У першій групі особливо вражають дві срібні сережки з одного комплекту, зважаючи на їхню ідентичність. Такі прикраси у ті часи жінки могли носити як у вухах, так і на підвісці – колті. Розмір сережок разом із кільцем – 5,0 на 3,1 см, а вага – 7 г. Оздоблені вони напаяними срібними кульками різного розміру; за формою нагадують лунницю з трьома ріжками доверху. У центрі сережки до середнього ріжка прикріплена верхівка, що нагадує символіку об’ємної сфери. Нижня частина сережки має вигляд закріпленого на кільці грона винограду, прикрашеного трикутними символами з дрібних срібних кульок.

Друга група серережок мають більш скромний вигляд, однак також прикрашені орнаментованими візерунками та гронами кульок.

Дискусійним залишається питання щодо імпорту чи місцевого походження двох сережок з першої групи. Решта сережок могли бути виготовлені за імпортним зразком волинськими майстрами на рубежі IX–X ст. Водночас ми все ще не знаємо, де саме розташовувалися ремісничі центри тієї доби, крім, можливо, напівлегендарних міст Ладомира та Волиня, які могли мати широкі торгові зв’язки з країнами і Сходу, і Заходу.

Срібні арабські монети

На місці знахідки було виявлено лише частину срібних арабських дирхем – 70 монет вагою 182 г. Склад знайденого скарбу вражає своєю хронологією. Частина монет датована 786 роком, а найбільша група — 38 одиниць — належить до періоду раннього правління династії Аббасидів. Ще 14 монет датуються 810–830 роками, а решта 10 були випущені у проміжку між 850 та 863 роками.

Дослідження монет відкрило дивовижну історію: на знайдених дирхемах збереглися імена 20 халіфів та їхніх спадкоємців. Деякі монети (викарбувані у 756, 780, 809 та 860-х роках) є свідками політичний “драм” — їх випускали саме тоді, коли правителі запекло боролися за престол.

Цікаво, що на 17 монетах згадуються не лише головні халіфи, а й місцеві володарі провінцій. Користуючись хаосом під час чергової боротьби за владу, вони карбували на сріблі власні імена та імена своїх наближених. Для нас сьогодні це не просто гроші, а своєрідний "літопис" політичних інтриг Давнього Сходу, що дивним чином опинився на Волині.

Приклад зображення арабських дихрем

Скарб із Доросинь залишається однією з найцікавіших сторінок археології краю. Це капсула часу, яка переносить нас у X століття — епоху князів, поодиноких племен Київської Русі та арабських купців. Історія цього срібла триває, адже кожне дослідження відкриває нам нові факти про те, ким ми були і яке місце посідали на мапі світу тисячу років тому.

Список джерел
  1. "СКАРБ Х століття З СЕЛА ДОРОСИНІ НА ВОЛИНІ", Геннадій Гулько

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Vladyslav Matviiv
Vladyslav Matviiv@vlad.matviiv we.ua/vlad.matviiv

3Довгочити
55Прочитання
0Підписники
На Друкарні з 19 січня

Більше від автора

  • Млини Волині: тіні зниклого промислу

    Вітряк або млин колись був одним із ключових елементів сільського ландшафту Волині. Де стояли вітряки? Який принцип роботи млина? Хто ними володів та куди зникла професія мирошника? Карта вцілілих млинів України

    Теми цього довгочиту:

    Волинь
  • Освіта в окупації: українська школа у воєнному Устилузі 1917 року

    Урочисте відкриття української народної школи в Устилузі, на Волині, під час австрійської окупації 1915-1918 років. Роль легіону Українських січових стрільців (УСС) у відроджені національної свідомості

    Теми цього довгочиту:

    Історія України

Це також може зацікавити:

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити: