Сховавшись в тишу — ти побачиш, кому ти потрібний

Іноді життя настільки наповнене шумом, що ми забуваємо про те, що найважливіше. Суєта, розмови, соціальні мережі, постійний потік інформації — все це створює щільну завісу, яка заважає нам почути самих себе. Але саме в тиші, коли ми зупиняємося і занурюємося у власні думки, ми починаємо бачити справжню картину. Тиша — це не просто відсутність звуків, це можливість побачити, хто ми є насправді, і зрозуміти, кому ми потрібні.

Коли ти сховаєшся в тишу, ти відкриваєш для себе простір, де немає місця для масок і вдавання. Ти починаєш розуміти, що не всі, хто оточує тебе, дійсно потребують тебе. Дехто шукає вигоди, дехто — розваг, а хтось просто звик до твоєї присутності. Але тиша допомагає відокремити зерна від полови. Вона показує, хто залишається поруч, коли ти мовчиш, хто дійсно чекає на тебе, хто готовий слухати тебе навіть у твоїй тиші.

Тиша — це також можливість відчути свою власну цінність. Коли ти затихаєш, ти починаєш розуміти, що твоя присутність у чиємусь житті — це не просто випадковість. Ти бачиш, що є люди, для яких ти важливий, навіть якщо вони не говорять про це кожного дня. Вони не потребують постійних доказів твоєї уваги, вони просто знають, що ти є, і цього достатньо.

А ще тиша навчає нас бути сильнішими. Коли ти замовкаєш, ти перестаєш шукати схвалення у всіх навколо. Ти починаєш розуміти, що твоя цінність не залежить від кількості повідомлень у телефоні чи вподобайок під фото. Тиша нагадує, що ти — це ти, і цього достатньо. Вона допомагає знайти внутрішній стрижень, який не зламає нічиї слова чи зневажливі погляди.

Сховавшись в тишу, ти також починаєш краще розуміти свої бажання та мрії. Ти перестаєш жити чужими очікуваннями і починаєш слухати себе. Тиша стає твоїм провідником у світ власних можливостей, де ти сам вирішуєш, куди йти і з ким ділити свій шлях.

І найголовніше — тиша показує, що ти не самотній. Навіть у найглибшій тиші ти знаходиш тих, хто дійсно тобі потрібний. Це можуть бути близькі друзі, родина або навіть ти сам. Ті, хто залишається поруч у тиші, — це твоя справжня опора.

Тому не бійся сховатися в тишу. Вона не віддаляє тебе від світу, вона навчає тебе бачити його справжнім. І саме там, у тиші, ти знайдеш відповіді на всі свої запитання. Ти побачиш, кому ти потрібний, і зрозумієш, що ти — це ти, і це найцінніше, що у тебе є.

Тиша — це не відстороненість, це можливість знайти себе. І коли ти знайдеш себе, ти знайдеш і тих, хто дійсно вартий того, щоб бути поруч.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Василь
Василь@vasyl215

Просто щаслива людина.

2.9KПрочитань
11Автори
21Читачі
На Друкарні з 2 серпня

Більше від автора

  • Мудрість спокою

    Не поспішай: все відбувається так, як має бути.

    Теми цього довгочиту:

    Спокій
  • Свобода в розчаруванні: шлях до себе

    Розчарування — це не кінець, а початок нового шляху. Воно звільняє нас від ілюзій, відкриваючи очі на реальність. Цей текст про те, як знайти силу в розчаруванні, прийняти життя таким, яке воно є, і знайти свободу бути собою.

    Теми цього довгочиту:

    Розчарування

Вам також сподобається

Коментарі (2)

якось постно написано, текст наче з якоїсь дешевої книги чергового славнозвісного “мотиватора”, який обіцяє “перевернути життя цією книгою”) і складається з пустопорожньої балаканини. я думаю, сховавшись у тишу — ти побачиш, що ти нікому не потрібний)) в сучасному суспільстві всім плювати на прибічних, кожний сам за себе, но тиша, яку змалював автор насправді може бути корисною для тренування емпатії: усвідомивши, що на тебе всім начхали, ти повинен робити протилежне, і підставляти плече тим, хто “занурився в тишу”, що я хочу сказати: нетреба чекати помочі “в тиші”, навпаки, самі будьте такими помічниками.

Вам також сподобається