Тут і зараз, ви є свідками події. Я починаю серію своїх думок про шлях молодої письменниці. Банально, так?
Ну і нічого. Як на мене, двох унікальних історій не буде, тож завжди знайдеться щось новеньке у моїй писані.
А перша історія така: як я схотіла написати роман…
Поезія, леле, поезія!
Все почалося з дев’ятого класу і мого захоплення “Кобзарем" Тараса Шевченка. На тлі його поезій я почала писати власну, проте мені стало її замало. Принаймні я так собі пояснювала, коли покинула її в десятому класі.
І що далі?
Коротко і надто заумно, навіть для відмінниці
Я перейшла на коротку прозу і точно пам’ятаю, що вона була про війну. Наступна моя проза виходила надто філософською. Я часом не розуміла себе і, очевидно, не могла пояснити іншим.
Тоді ж, у десятому класі, я проревілася над “Марусею “ Василя Шкляра, і повірте з того часу, а минуло багато, жодна книга не вразила мене настільки сильно.
Казочки політичні
Далі я схотіла врятувати своє дитинство і написати казку, яку я вигадала, коли була маленькою. Власне це серія казок, які я вигадувала протягом багатьох років, коли почувалася самотньою. Так… звучить не дуже.
Втім історії чудові про королівство, війни та суцільну політику…
На Одесу із блокнотом!
Пам’ятаю Одесу. Укр залізниця, я сиджу і шкрябаю особливий твір. Після своїх казок я не писала нічого об’ємного . Аж тут я схотіла більше обсягу, і відтоді мої бажання не змінились.
І так, Одеса, як завжди, чудова.
Університет, що завжди з тобою
Після вступу в Університет, я дуже довго не писала, я майже закинула письмо і майже повірила, що це минулі пристрасті. Та наше сьогодення нагадало, не відмовлятися від мрії.
Я погодилася знову писати, втім навички розвіялись, якщо, звісно, можна так описати їх безсовісне зникнення. Я пам’ятаю, як сиділа на парі в Університеті на пуфі, в якійсь комірчині та дивилася мотивації з Pinterest. Вони надихнули мене не здаватися.
Мати сміливість повірити в себе.
Так з’явилася ідея написати роман.
P. S. Додаю кілька мотивацій. Не факт, що вони подіють на всіх, втім деякі з них, напевне, щось розбурхають в людині :
one day I want to honestly say: I made it
Вір у себе сама
Якщо твої мрії не лякають тебе, вони занадто малі
