Запам’ятаю тепле п’янке відчуття
Ти поруч, обійми , усмішка твоя
Як дотиком ніжно грів серденько моє,
Устами в уста цілував ти мене.
Ти десь у мені, наче в шкіру тату,
Тебе просто поруч , до щему в душі.
До нервів струни, до серця за край,
Тримаєш за руку , її не пускай!
Та сталося так, ми з тобою чужі,
І я не твоя , і ти зовсім не мій,
Мовчанням тримаєш, ти міцно в думках,
Обравши піти, кожен має свій шлях.
Ми вільні від згадок, і спогадів всіх,
Спалили мости, номер блок вже стоїть,
Неначе не було і зустрічей тих
Ми зникли з тобою у образах втіх.
P.S.Вірш написаний в двох різних емоційних станах в різні періоди, але хочу залишити його тут
Як нагадування про те, що завжди треба обирати себе в кожній ситуації 🥰
