І знову треба починати...
За всю цю нескінченність я так і не зміг зрозуміти – навіщо я це роблю? І чому це відбувається саме так... Навіть для мене, Буття, залишаються ще таємниці...
Зараз знову буде створено Всесвіт. І я знову прийму дві іпостасі (вірніше розділюся на дві протилежності, на Хаос та Порядок). Відразу після великого вибуху майже все буде наповнено Хаосом і він буде дуже могутній. Порядку ж буде зовсім мало... Але з Часом, який теж чомусь з'являється під час вибуху, Порядку ставатиме дедалі більше. Його сила та вплив неухильно зростатимуть. І коли все стане Порядком - Час зупинитися і цей Всесвіт припинить своє існування…
… Та частина мене, що Хаос, буде з усіх сил намагатися залишатися у Всесвіті якомога довше, продовжуючи цим його існування... А Порядок, як завжди, намагатиметься все швидше впорядкувати…
....
ВЕЛИКИЙ ВИБУХ!
....
- Знову привіт, Хаос!
- І тобі привіт, Порядок! Ну що, знову розпочинаємо нашу гру?
- А варіантів все одно немає! Вона й так вже почалася... Кілька секунд тому. Вірно ж, Час?
….
- А ти ще хто ?!
– Я Життя!
- І що ти будеш робити?
- Я буду всіх мучити! Примушуватиму жити всупереч всьому...
- А в тебе вийде?
- Так, мені допоможе Надія...
- Хаосе, ми ж не можемо бути настільки жорстокими?
- Ти маєш рацію. Ми дамо їм порятунок. Окрім Життя, створимо ще й Смерть!
....
- Хаосе, а що там відбувається з людьми?
- Дивна справа. Вони шанують свого мучителя, а рятівника бояться і ненавидять.
- А що Смерть?
- Незважаючи ні на що, продовжує їх рятувати…
